Алексєєв Юрій Сергійович
(06.12.1948)
 

Алексєєв Юрій Сергійович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 736/2002 від 22.08.2002)

орден Держава

      Народився 6 грудня 1948 року у місті Дніпропетровськ. У 1966-1972 роках навчався на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського державного університету за фахом інженер-механік, "Двигуни літальних апаратів".
      З квітня 1972 року – помічник майстра, майстер, старший майстер, з липня 1980 року – заступник начальника цеху, начальник цеху, з квітня 1985 року – заступник головного інженера, з листопада 1988 року – головний інженер – перший заступник генерального директора, з жовтня 1992 року по липень 2005 року – генеральний директор ВО "Південний машинобудівний завод" (ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова") міста Дніпропетровськ.
      За порівняно короткий термін у Дніпропетровську в співдружності з КБ "Південне" було створено чотири покоління бойових ракетних комплексів стратегічного призначення, більше 400 космічних апаратів п'ятдесяти типів, космічні носії "Циклон-2", "Циклон-3", "Космос", "Інтеркосмос", "Зеніт-2". Крім того, для потреб народного господарства було випущено 1,8 мільйона просапних тракторів, які експортувалися до 49 країн світу. Потужність тракторного виробництва досягала 60 тисяч тракторів у рік. Вирішальну роль у досягненні Радянським Союзом паритету зі США в галузі ракетно-ядерних озброєнь зіграло створення в Дніпропетровську ракетних комплексів SS-18 і SS-24.
      Ю.С. Алексєєв прийняв завод у критичні для України, а відповідно, і для Південмашу, часи. Під його керівництвом, завод не тільки вистояв, але й знайшов свою нишу на ринку аерокосмічних послуг. У 1999 році в альянсі з провідними аерокосмічними фірмами був здійснений перший пуск українського ракетоносія "Зеніт-3SL" з морської акваторії. За понад шість років вдалося за проектом "Морський старт" здійснити півтора десятка успішних пусків космічних апаратів різного призначення. Прорив на міжнародний космічний ринок керівництво Південмашу максимально використовує не тільки для одержання прибутку, а і для розширення зони своєї дії на цьому ринку. Кропітка робота персонально Ю.С. Алексєєва і його сподвижників дозволила вийти на нові міжнародні проекти. Це спільний із Бразилією проект із виведення в космос українською ракетою "Циклон-4" комунікаційних супутників і з Італією – фірмою "Фіат-Авіа", для якої Південмаш створив ракетний рідинний апогейний двигун для європейського ракетоносія "Вега". За допомогою космічних ракет Південмашу був здійснений ряд успішних наземних пусків (виведення КА "Січ-1", "Океан-О" тощо). Завдяки організації російсько-української компанії "Космотрас" вдалося продовжити життя ракет SS-18. Доопрацювавши цю машину і перетворивши її у ракетоносій "Дніпро", здійснюються комерційні пуски КА. Використання ракети "Дніпро" у поєднанні з автономним буксиром є найбільш економічно вигідним варіантом доставки легких супутників на орбіту Місяця.
      Гнучке керівництво і далекоглядна політика управління дозволили Південмашу перебороти труднощі перехідного періоду і з суто ракетного виробництва стати багатопрофільним, зберігши та удосконаливши для України та світового співтовариства свій інтелектуальний, технічний і технологічний потенціал. Завдяки Ю.С. Алексєєву на підприємстві налагоджено випуск вітроенергетичних установок потужністю 100 кВт, а також успішно освоюється 600-кіловатна вітроенергетична установка. У країні вже працює понад п'ятсот 100-кіловатних та три 600-кіловатних установки. Південмаш випускає тролейбуси, налагоджений випуск трамвайних вагонів. Силами спільного підприємства "Татра-Південь" освоєна українська модель трамвая. За замовленням фірми "Антонов" працівники Південмашу освоїли шасі до літаків Ан-140 та Ан-148. З композиційних матеріалів на Південмаші розгорнуте виробництво контейнерів для збереження шкідливих відходів, оскільки сьогодні світ потребує утилізації ізотопних матеріалів, не говорячи вже про відпрацьовану ядерну сировину.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 736/2002 від 22 серпня 2002 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку вітчизняного ракетобудування, багаторічну самовіддану працю генеральному директору державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова" Юрію Сергійовичу Алексєєву присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      З 25 липня 2005 по 11 лютого 2009 року – генеральний директор Національного космічного агентства України (НКАУ). Знов призначений на цю посаду 17 березня 2010 року. Після реорганізації Національного космічного агентства України, з 23 грудня 2010 по 16 жовтня 2014 року – голова Державного космічного агентства України. На цій посаді активізував підписання плану українсько-китайського співробітництва на 2006-2010 роки, програми українсько-російського співробітництва на 2007-2011 роки, двосторонніх угод і підготовку спільних проектів з провідними космічними агентствами світу – США, Європейського Союзу, Франції, Німеччини. Керівник підготовки та виконання Загальнодержавної космічної програми України на 2008-2012 роки. Член Ради з космічних досліджень Національної академії наук України.
      Державний службовець 1-го рангу (12.09.2005). Академік Академії інженерних наук України (АІНУ, 1991), Академії технологічних наук України (1993).
      Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 1993 року (31.12.1993, за розроблення конструкції, технології виготовлення та освоєння серійного виробництва пасажирських тролейбусів великої місткості серії ПМЗ-Т). Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня (04.12.1998, за значний особистий внесок у створення ракетно-космічної техніки), Почесною грамотою Кабінету міністрів України (11.04.2002, за значний особистий внесок у створення і виготовлення ракетно-космічної техніки та з нагоди відзначення 10-річчя заснування Національного космічного агентства і Дня працівників ракетно-космічної галузі), медаллю "За трудову доблесть" (1984); медалями імені С.Корольова, М.Янгеля, Ю.Кондратюка Федерації космонавтики СРСР. Кавалер Всесвітнього рицарського ордена Святого Станіслава. У 2004 році Американським біографічним Інститутом визнаний "Людиною року".