Авдієвський Анатолій Тимофійович
(16.08.1933 – 24.03.2016)
 

Авдієвський Анатолій Тимофійович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 839/2003 від 16.08.2003)

Пам'ятники

орден Держава

      Народився 16 серпня 1933 року у селі Федвар, нині Підлісне, Олександрівського району Кіровоградської області. У 1953 році закінчив диригентсько-хоровий відділ Одеського державного музичного училища; у 1958 році Одеську державну консерваторію імені А. Нежданової.
      У 1951-1958 роках – учитель музики і співів, керівник хорових колективів міста Одеси. У 1958-1963 роках – засновник, художній керівник і головний диригент Поліського ансамблю пісні і танцю "Льонок"; викладач хорового диригування Житомирського музичного училища. У 1963-1966 роках – художній керівник і головний диригент Черкаського українського народного хору. З 1966 року – художній керівник і головний диригент Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки.
      Автор творів великої форми, сюїт, обробок українських народних пісень, а також російських, польських, чеських, іспанських, бразильських, корейських. Хормейстер опери "Цвіт папороті" та ораторії "Чорна елегія" Є. Станковича. Головний диригент-постановник Співочих полів України, зведених хорів, керівник Всеукраїнських семінарів керівників хорів, голова журі Всеукраїнських конкурсів імені М.Леонтовича. Авторські твори: "На ланах барвистих" (1958, слова Д.Луценка), "Ой на горі ясени" (1965, слова народні), "Привітальна-хороводна" (1965, слова М.Негоди), "Ода Києву" (1966), "Не громи в степах гудуть" (1968, слова Д.Луценка) тощо; обробки українських народних пісень: "Цвіте терен" (1958), "Ой там за лісочком" (1958), "На поточку прала" (1958), "Гандзя" (1961), "Чуєш, брате мій" (1965), "Діброва зелена" (1967), "Думи мої, думи" (1981, слова Т.Шевченка), пісень народів світу: "Вот мчится тройка почтовая" (1958, російська), "Край Омера вище Сараєво" (1965, хорватська), "Аріан" (1966, корейська), "Світанкова" (1967, мексиканська) тощо.
      У 1972-1976 роках – викладач класу хорового диригування Київської державної консерваторії імені П.Чайковського. У 1973-1980 роках – старший викладач катедри академічного хорового співу і диригування Київського інституту культури. З 1980 року – викладач, з 1986 року – професор, завідуючий катедри методики музичного виховання, співів та хорового диригування Київського педагогічного інститут імені М.О.Горького (Український педагогічний університет Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова). З 2003 року – директор Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 839/2003 від 16 серпня 2003 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у відродженні національної культури, збереженні і розвитку народної пісенної спадщини, багатогранну творчу діяльність генеральному директору – художньому керівнику Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Г.Верьовки Анатолію Тимофійовичу Авдієвському присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Помер 24 березня 2016 року. Похований у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища (дільниця № 52а, VIP-дільниця).
      Заслужений діяч мистецтв України (1967). Народний артист УРСР (1975). Народний артист СРСР (22.02.1983). Член-засновник Академії мистецтв України (АМУ, 12.1996). Академік АМУ (12.1996), академік Академії педагогічних наук України (АПНУ, Відділ педагогіки та психології вищої школи, 12.1995). Голова Всеукраїнської національної музичної спілки (з 1990); президент Національного музичного Комітету України Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО (з 1995). Член Комітету з Державних премій України імені Т.Г. Шевченка (09.1996-09.1999).
      Лауреат Державної премії України імені Т.Г. Шевченка (1968), Державної премії СРСР (1978). Нагороджений орденом Жовтневої революції (1986), орденом Трудового Червоного Прапора (1974), Почесними Грамоти Верховної Ради Української РСР, Білоруської РСР, Естонської РСР, Казахською РСР, Російської РФСР, Таджицькій РСР, Узбецької РСР. Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV (24.08.2013, за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм) та V (15.08.2008, за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку національного музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність та з нагоди 75-річчя від дня народження) ступеня, Почесною грамотою Кабінету міністрів України (17.08.1998, за вагомий особистий внесок у розвиток національного музичного мистецтва, високу професійну майстерність).
      У Києві на Алеї зірок біля Пасажа (вулиця Хрещатик № 15) встановлено зірку А.Т. Авдієвського.


Авдієвський Анатолій Тимофійович. Байкове кладовище. Дільниця № 52а (VIP-дільниця)


Авдієвський Анатолій Тимофійович. Схема розташування могили на Байковому кладовищі. Дільниця № 52а (VIP-дільниця)