Багров Микола Васильович
(26.10.1937 – 21.04.2015)
 

Багров Микола Васильович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 738/2007 від 21.08.2007)

орден Держава

      Народився 26 жовтня 1937 року в селі (з 1958 року – селище міського типу) Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області. У 1959 році закінчив природничо-географічний факультет Кримського педагогічного інституту за фахом вчитель географії і біології; кандидатська дисертація "Формування та розвиток міжрайонних транспортно-економічних зв'язків територіально-виробничого комплексу (на прикладі Південного економічного району)" (1967); докторська дисертація "Регіональна геополітика (на прикладі Криму)" (Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка, 2001).
      У 1959-1961 роках – вчитель географії Багерівської середньої школи Приморського району Кримської області. З 1961 року – інженер-геолог Інституту мінеральних ресурсів АНУ міста Сімферополь. З 1963 року – аспірант, з 1966 року – асистент, старший викладач, виконуючий обов'язки доцента, з 1969 року – секретар парткому Кримського педагогічного інституту. З 1970 року – завідуючий відділу науки і навчальних закладів, з 1978 року – секретар, з 1985 року – другий секретар Кримського ОК КПУ. З листопада 1988 року – завідуючий сектору, заступник завідуючого відділу партійного будівництва і кадрової роботи ЦК КПРС. З вересня 1989 року – перший секретар Кримського ОК КПУ. Член КПРС (1962-1991). Був членом ЦК КПРС (07.1990-1991) і ЦК КПУ, кандидатом в члени Політбюро ЦК КПУ (з 03.1990).
      У березні 1990 року обраний депутатом Верховної Ради України І скликання від Нижньогірського виборчого округу № 255 (Автономна Республіка Крим). 15 травня 1990 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин. Склав свої депутатські повноваження 10 травня 1994 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України І скликання.
      Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим І (1991-1994), ІІІ (1998-2002), ІV (2002-2006) скликання. З травня 1990 року – голова Кримської обласної ради народних депутатів. З березня 1991 року – голова Верховної Ради Кримської АРСР. З січня 1992 по лютий 1994 року – голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Був одним з авторів першої Конституції Криму.
      У 1994-1997 роках – проректор з перспективного розвитку, завідуючий катедри економічної і соціальної географії, у 1997-1999 роках – проректор з наукової роботи Сімферопольського державного університету. З вересня 1999 року – ректор Таврійського національного університету імені В.Вернадського. За його участю в університеті створено кафедру "ЮНЕСКО", науково-дослідний центр технологій сталого розвитку, науково-освітній центр Київського інституту права, Інститут спелеології та карстології НАН України і МОН України. У 2001 році заклад отримав статус автономного, що відкрило великі перспективи для комплексного розвитку університету. За короткий термін створилася концепція розвитку вищого навчального закладу на 1999-2009 роки, провідним напрямом якого були удосконалення навчального процесу, зміцнення матеріально-технічної бази, налагодження міжвузівських зв'язків у сфері освіти і науки з провідними навчальними закладами України та зарубіжних країн. З 1999 року університет уклав договори про співробітництво з Київським національним університетом імені Т.Г. Шевченка, Московським державним університетом, Львівським, Одеським університетами та іншими навчальними закладами України. Здійснюються міжнародні зв'язки з університетами США, Німеччини, Франції, Італії, Греції, Польщі тощо.
      Таврійський національний університет імені В.Вернадського є членом Євразійської асоціації університетів. В університеті 18 факультетів, що здійснюють підготовку кадрів за 45 спеціальностями. Функціонує Інститут післядипломної освіти. З більшості спеціальностей є аспірантура. На 81 кафедрі працюють понад 1200 викладачів, з них – 125 докторів наук і професорів, 485 кандидатів наук. Діють 8 спеціалізованих вчених рад з правом присвоєння наукових степенів. Університет виконує фундаментальні і прикладні дослідження з актуальних питань сучасної науки, проводяться конференції, семінари регіонального і міжнародного рівнів. У науковому та навчальному процесах використовуються сучасні технології, відпрацьовуються перспективні напрями – мультимедійні навчальні програми, оптоволоконні комп'ютерні лінії зв'язку, телеконференції, комп'ютерна телефонія. Фонд наукової бібліотеки налічує більше мільйона книг.
      Наукову та педагогічну діяльність М.В. Багров активно поєднував з громадською – очолював Раду ректорів вищих навчальних закладів Криму, був почесним президентом Малої академії наук школярів Криму "Искатель". З 2001 року – голова Кримського наукового центру Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, який було створено у 1997 році як регіональну міжвідомчу установу, що спрямовує зусилля вчених Автономної республіки Крим і міста Севастополя на розв’язання актуальних регіональних та загальнодержавних проблем. Тематика наукових досліджень Кримського наукового центру – теоретичні і практичні аспекти геополітики та екогеодинаміки Кримського регіону, розробка інноваційної стратегії розвитку регіону на базі впроваджувальних джерел енергії, ресурсо- та енергозбереження. За участю Центру видаються 5 наукових журналів, щорічно проводиться 20 наукових та науково-практичних міжнародних і всеукраїнських конференцій, семінарів. Головний редактор журналу "Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского", науковий консультант журналу "Культура народов Причерноморья", член редколегій наукових журналів "Геоінформатика", "Екологія довкілля та безпека життєдіяльності" й "Українського географічного журналу".

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 738/2007 від 21 серпня 2007 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку національної освіти, підготовку висококваліфікованих фахівців, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність ректору Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, доктору географічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Автономної Республіки Крим Миколі Васильовичу Багрову присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Помер 21 квітня 2015 року. Похований у Сімферополі на кладовищі "Абдал".
      Доктор географічних наук (2001), професор, член-кореспондент Національної академії наук України (НАНУ, Відділ наук про Землю, 05.2003). Академік Міжнародної академії інформатизації (1995), Академії інженерних наук України (АІНУ, 1996), Кримської Академії наук, Академії наук вищої школи України (АНВШУ, 2001). Академік Національної академії наук України (2010). Член Президії НАНУ; член Державної акредитаційної комісії України (з 02.1996); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 04.2006). Член Національного комітету географів України, член Ученої ради Українського географічного товариства.
      Заслужений працівник освіти України (1997). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2004 року (09.12.2004, за підручник "Землезнавство". - К.: Либідь, 2000. - 464 с.). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1981), орденом "Знак Пошани" (1976); орденом "За заслуги" III ступеня (08.10.1999, за вагомий особистий внесок у підготовку кваліфікованих фахівців, плідну наукову і педагогічну діяльність), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (22.10.2002, за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку національної освіти, багаторічну плідну наукову, педагогічну і громадську діяльність); орденом Франції "Пальмова академічна гілка" (2006); Почесною грамотою Кабінету міністрів України (09.2001). Лауреат Всеукраїнської програми "Лідери регіонів" (2002).
      Автор та співавтор близько 100 наукових праць, зокрема: "Проблемы развития и размещения производительных сил Северного Причерноморья" (1974), "Экономика и внешние экономические связи Украины" (1995, співавтор), "Крым: время надежд и тревог" (1995), "Учение В.И.Вернадского о ноосфере в свете экологических проблем в современности" (1995), "Экологическая идеология – идеология XXI столетия" (1997), "Принципы концепции рекреационого развития Крыма" (1997), "Концептуальные подходы к трансформации современного хозяйственного комплекса Крыма" (1997), "Крим: здобутки, втрати, перспективи" (1999), "Проблеми Криму та шляхи їх вирішення" (1999), "Теоретико-методичне дослідження електоральної географії" (2000), "Землезнавство" (2000, співавтор), "География Крыма" (2001, співавтор), "Региональная геополитика устойчивого развития" (2002).
      На честь М.В. Багрова названо малу планету № 5533, а також печеру на верхньому плато гори Чатир-Даг (Крим).

Багров Микола Васильович. Сімферополь, кладовище Абдал