Балабуєв Петро Васильович
(23.05.1931 – 17.05.2007)
 

Балабуєв Петро Васильович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 1635/1999 від 30.12.1999)
ГЕРОЙ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ
(Указ Президії Верховної Ради СРСР від 03.04.1975)

Пам'ятники

орден Держава

медаль Серп і Молот

      Народився 23 травня 1931 року на хуторі Валуйськ Станично-Луганського району Луганської області. У 1954 році закінчив факультет літакобудування Харківського авіаційного інституту за фахом інженер-механік з літакобудування.
      З квітня 1954 року – інженер-конструктор, з 1956 року – начальник майстерні, з 1959 року – начальник збирального цеху, з 1960 року – провідний конструктор, виконуючий обов'язки начальника виробництва, з 1961 року – заступник головного конструктора, начальник представництва Авіаційного науково-технічного комплексу (АНТК) на серійному заводі в Ташкенті, з 1965 року – директор дослідного заводу КБ, з 1968 року – заступник головного конструктора, з 1971 року – головний конструктор, перший заступник Генерального конструктора, з 1984 року – Генеральний конструктор АНТК імені О.К. Антонова.
      З його участю та під його керівництвом побудовані літаки: Ан-22 "Антей", Ан-72, Ан-74, Ан-32, Ан-28, Ан-124 "Руслан", найбільший у світі літак Ан-225 "Мрія". Серед останніх розробок пасажирський Ан-140, багатоцільовий Ан-38, середній широкофюзеляжний військово-транспортний літак Ан-70. Під його керівництвом в АНТК імені О.К. Антонова проведено фундаментальні дослідження і вирішено ряд основоположних проблем, результати яких мають першочергове значення для розвитку транспортної авіації. Зокрема, розроблені наукові основи проектування багатоцільових літаків народногосподарського використання; важких транспортних літаків, що базуються на грунтових аеродромах; сформована і розвинена концепція аеродинамічного і вагового компонування широкофюзеляжних транспортних літаків з помірною суперкритичною профілізацією крил великого подовження, що вперше в світі була реалізована на літаку Ан-124, завдяки чому його льотно-технічні характеристики перевищують на 30–35% характеристики зарубіжних аналогів.
      З квітня по жовтень 1992 року – член Колегії з питань науково-технічної політики Державної думи України. Член Ради експортерів при Кабінеті міністрів України (з 02.1999). Голова ради директорів Міжнародного консорціуму "Середній транспортний літак". Керівник програми з виконання контракту з Республікою Іран.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 1635/1999 від 30 грудня 1999 року за виняткові заслуги перед Українською державою в розвитку авіації, визначні досягнення у створенні новітніх транспортних, пасажирських та спеціальних літаків генеральному конструктору Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова" Петру Васильовичу Балабуєву присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      У травні 2005 року пішов з посади Генерального конструктора АНТК імені О.К.Антонова на пенсію. Помер 17 травня 2007 року. Похований у Києві на Міському кладовищі "Берковець" (дільниця № 86).
      Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 квітня 1975 року Петру Васильовичу Балабуєву присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі "Серп і молот".
      Заслужений діяч науки і техніки УРСР (23.05.1991, за особливі заслуги в розробці і створенні нових поколінь пасажирських та вантажних літаків). Доктор технічних наук (1988), професор. Лауреат Державної премії СРСР (1973), Державної премії УРСР (1979). Лауреат премії імені Едварда Ворнера (2001, найвища нагорода Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), премії РФ імені Петра Великого (2001).
      Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1966); орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (23.05.2001, за визначний особистий внесок у розвиток вітчизняного авіабудування, багаторічну плідну працю), орденом "За заслуги" I (26.01.1998, за значний особистий внесок у розвиток авіаційної промисловості, високу професійну майстерність) та ІІ (13.05.1997, за видатні особисті заслуги в розвитку літакобудування) ступеня, Почесною відзнакою Президента України (орден "За заслуги" III ступеня, 21.08.1992), Почесною грамотою Кабінеті міністрів України (23.05.2001, за значний особистий внесок у розвиток вітчизняного авіабудування і багаторічну плідну працю); орденом Дружби (03.02.1998, Росія, за великий особистий внесок у створення нових зразків авіаційної техніки і зміцнення дружби і співпраці між народами Росії та України). Відзначений орденом Міжнародної кадрової академії "За розвиток науки та освіти" (2000). Переможець IV Міжнародного конкурсу "Людина року на транспорті" (1999). Почесний громадянин Києва (26.05.1998).
      Автор понад 100 наукових праць.
      У травні 2011 року у Києві на фасаді будинку, де жив Герой (вулиця Вітрука, 3/11), йому встановлено меморіальну дошку.

Балабуєв Петро Васильович. Міське кладовище Берковець (дільниця № 86)


Балабуєв Петро Васильович. Схема розташування могили на Міському кладовищі Берковець (дільниця № 86)