Басистюк-Гаптар Ольга Іванівна
(19.08.1950)
 

Басистюк-Гаптар Ольга Іванівна

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 856/2010 від 21.08.2010)

орден Держава

      Народилася 19 серпня 1950 року у селі Поляни Волочиського району Хмельницької області. У 1974 році закінчила Львівську консерваторію. У 1975-1984 роках – солістка Львівської філармонії. З 1984 року – солістка (сопрано) Республіканського будинку органної й камерної музики (нині – Національний будинок органної та камерної музики України) у Києві.
      Її рідкісної краси та виразності голос звучить рівно, насичено і благородно, чарує кожного, кому хоча б раз довелося почути артистку. Її концерти завжди помітна подія, нова сторінка у житті українського музичного мистецтва. Вона багато виступає з симфонічними та камерними оркестрами. Її виступи користуються незмінним і заслуженим успіхом українських слухачів, прихильників класичної музики Болгарії, Бразилії, Канади, Польщі, США, Франції, Чехії та інших країн світу. Де б не виступала співачка – на сцені рідного органного залу або в кращих концертних залах Європи та Америки, – ніхто, ніде і ніколи не в силах противитися чарам її голосу. У 1993 році брала участь у "Шевченківському березні": виступила з концертами в Оренбурзі і Орську (Росія), зустрічалася з жителями сіл, була серед учасників презентації Оренбурзького громадського Інституту Тараса Шевченка.
      Вона одна з кращих концертно-камерних співачок України. У її репертуарі більше трьохсот творів різних стилів, епох і жанрів, народна музика, оперні арії, партії у вокально-симфонічних творах, спеціальних органних транскрипціях, п'ятнадцять сольних програм, твори українських та російських композиторів (М. Лисенко, Я. Степовий, М. Аркас, М. Глінка, С. Рахманінов, П. Чайковський), зарубіжних композиторів (І. Бах, В. Белліні, Дж. Верді, Г. Гендель, Дж. Пуччіні, Ф. Шуберт), народні пісні в спеціальних органних транскрипціях. Крупні форми – партії Тетяни з опери "Євгеній Онєгін" Чайковського і Марфи з опери "Царева наречена" Римського-Корсакова.

      Указом Президента України Віктора Януковича № 856/2010 від 21 серпня 2010 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку музичної культури, піднесення міжнародного престижу вітчизняного пісенного мистецтва, багаторічну творчу діяльність і високу виконавську майстерність артистці-солістці-вокалістці, провідному майстру Національного будинку органної та камерної музики України, народній артистці України Ользі Іванівні Басистюк-Гаптар присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Викладач Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського по класу вокал. Член Комітету з присвоєння Національної премії України імені Т.Г. Шевченка (1999-2003). Посол доброї волі по лінії міжнародних справ України (2007).
      Народна артистка УРСР (1985). Лауреат міжнародних конкурсів: VII Міжнародного конкурсу вокалістів у Ріо-де-Жанейро (Бразилія, 1975, Гран-прі та золота медаль імені Е. Віла-Лобоса за найкраще виконання "Бразільської бахіани" цього композитора), Міжнародного конкурсу вокалістів у Плевені (Болгарія, 1976, перша премія й золота медаль імені Каті Попової), Міжнародного конкурсу під егідою ЮНЕСКО у Братиславі (Словаччина, 1978, золота медаль). Лауреат Державної премія УРСР імені Т.Г. Шевченка (1987). Нагороджена відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого" V ступеня (23.08.1995, – перший Указ про нагородження цією відзнакою, – за значні особисті заслуги перед українською державою у галузі музичного мистецтва), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (01.09.2000, за значний особистий внесок у розвиток українського музичного мистецтва, вагомі творчі здобутки, високий професіоналізм). Нагороджена медаллю ЮНЕСКО за видатні заслуги у мистецтві (1987), Міжнародною фундацією доктора М.Дем'янова (1992).