Борисюк Михайло Дем'янович
(21.11.1934)
 

Борисюк Михайло Дем'янович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 999/2000 від 21.08.2000)

орден Держава

      Народився 21 листопада 1934 року у селі Харліївка Корсаківського району Орловської області (Росія). У 1964 році закінчив Військову ордена Леніна академію бронетанкових військ імені Малиновського за фахом військовий інженер-електромеханік, "Електроніка та автоматика танків"; кандидатська дисертація "Випробування та оптимізація якості електрообладнання об'єктів броньованої техніки" (1976); докторська дисертація "Розробка і випробування елементів і пристроїв танкових систем автоматики та електрообладнання" (1993).
      З вересня 1949 року – учень Задонського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства. З вересня 1953 року – курсант Саратовського танко-технічного училища. З грудня 1956 року – начальник контрольно-технічного пункту, заступник командира роти навчально-бойових танків Орловського танкового училища міста Ульяновськ. З листопада 1957 року – заступник командира танкової роти з технічної частини 95-го танкового полку Групи радянських військ в Німеччині. З вересня 1959 року – слухач Військової ордена Леніна академії бронетанкових військ у Москві. З серпня 1964 року – молодший військовий представник, військовий представник, з липня 1968 року – заступник старшого військового представника військового представництва №751 Міністерства оборони СРСР. З вересня 1974 року – начальник – головний конструктор Челябінського КБ "Ротор" ВО "Електромашина".
      З травня 1990 року – генеральний конструктор ВО "Завод імені Малишева" – начальник Харківського КБ машинобудування імені О.О.Морозова. З червня 1992 року – Генеральний конструктор з бронетанкобудування України – начальник Харківського КБ машинобудування імені О.О.Морозова. З вересня 1999 по березень 2002 року – Генеральний конструктор з бронетанкобудування України – начальник Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова". З березня 2002 року – Генеральний конструктор із створення бронетанкової техніки та артилерійських систем – начальник КП ХКБМ Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова".
      Використовуючи досвід конструктора і вченого, М.Д. Борисюк зміг не тільки зберегти все найкраще, що створено колективом КБ, але й збагатити традиції, закладені М.І. Кошкіним, О.О. Морозовим, Н.А. Шоміним. Він зробив значний внесок у розвиток бронетанкової техніки. З 1993 по 1995 рік провів випробування українських танків Т-80 УД у екстремальних (більше + 50 градусів С) умовах пустелі Тар. Результат цих випробувань – укладення контракту на поставку партії танків до Пакистану. М.Д. Борисюк особисто очолив переговори щодо конструктивної та технічної частинах цього контракту. Розроблено варіанти модернізації озброєння, захисту та рухливості танка Т-72, у чому зацікавлено багато країн.
      Під керівництвом М.Д. Борисюка Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова з бронетанковою технікою власної розробки вийшло на міжнародну арену, де привернуло до себе велику увагу. Україна була визнана одним з лідерів танкобудування у світі. Під його керівництвом і за безпосередньої участі у 1992-1999 роках в Україні була створена галузь танкобудування з замкнутим циклом виробництва бронетанкових комплектуючих систем та вузлів, що дозволило створити сучасний конкурентоздатний український танк БМ "Оплот" з характеристиками на рівні кращих зарубіжних аналогів. Танк БМ "Оплот" успішно пройшов державні випробування, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 237-5 від 8 лютого 2000 року був прийнятий на озброєння Збройних Сил України. Перші 10 машин були виготовлені у 2001 році і брали участь у ювілейному параді з нагоди 10-річчя незалежності України.
      Член Колегії з питань науково-технічної політики Державної думи України (02-11.1992). Член спеціалізованої ради з захисту докторської дисертація Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (з 1996). Член Ради експортерів при Кабінеті міністрів України (з 02.1999). Член ради Міжвідомчої комісії з питань науково-технічної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України; член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з 03.2000).
      Професор катедри колісних та гусеничних машин Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"; голова концерну "Бронетехніка України".

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 999/2000 від 21 серпня 2000 року за визначні трудові досягнення, заслуги перед Українською державою у зміцненні її обороноздатності Генеральному конструктору бронетанкобудування України – начальнику Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені О.О. Морозова, генерал-лейтенанту Михайлу Дем'яновичу Борисюку присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Генерал-лейтенант (21.08.1997). Доктор технічних наук (1993). Почесний доктор Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (2000).
      Заслужений машинобудівник України (21.09.1994, за особистий внесок у розвиток виробництва, впровадження нових форм господарювання, освоєння випуску нових видів продукції). Лауреат Ленінської премії (1990). Лауреат Державної премії України (1996, 2004).
      Нагороджений орденом Жовтневої революції (1986), орденом Трудового Червоного Прапора (1976); орденом "За заслуги" III ступеня (09.09.1997, за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного машинобудування, створення нових зразків військової техніки), орденом Богдана Хмельницького III ступеня (21.09.2009, за вагомі особисті заслуги у розвитку вітчизняної промисловості, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня машинобудівника), Почесною грамотою Кабінету міністрів України (13.12.2004, за вагомий особистий внесок у розроблення та створення військової броньованої техніки, забезпечення освоєння випуску нових видів продукції, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 70-річчя від дня народження); орденом "За трудові досягнення" IV ступеня (2000), 10 медалями, у т.ч. медаллю "За бойові заслуги" (1971). Почесний громадянин Харкова (2007).
      Автор та співавтор понад 200 наукових праць, зокрема 70 винаходів, 5 монографій. Один з авторів розробки Програми оптимізації кількості та перспектив розвитку танкового парку Збройних Сил України у 2005 році.