Бойко Юрій Анатолійович
(09.10.1958)
 

Бойко Юрій Анатолійович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 978/2004 від 22.08.2004)

орден Держава

      Народився 9 жовтня 1958 року у місті Горлівка Донецької області. У 1981 році закінчив Московський хіміко-технологічний інститут імені Д.Менделєєва за фахом інженер-хімік-технолог, "Хімія та технологія органічних сполук азоту"; у 2001 році – Рубіжанську філію Східноукраїнського державного університету за фахом інженер-економіст, "Економіка та підприємництво".
      З квітня 1981 року – майстер, начальник дільниці, заступник начальника цеху, начальник цеху, з липня 1993 року – заступник директора з виробництва та маркетингу, з вересня 1998 року – виконуючий обов'язки директора, з жовтня 1998 року – директор Рубіжанського казенного хімічного заводу "Зоря". З червня 1999 року – голова правління ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез". З червня 2001 року – генеральний директор ДП "Укрвибухпром". Одночасно, з вересня 2001 року – виконуючий обов'язки голови правління, голова правління ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта". З 31 січня 2002 року – заступник Державного секретаря – голова правління НАК "Нафтогаз України", з 31 липня 2003 по 2 березня 2005 року – перший заступник Міністра – голова правління НАК "Нафтогаз України" Міністерства палива та енергетики України.
      Національна акціонерна компанії "Нафтогаз України" є провідним підприємством паливно-енергетичного комплексу, однією з найбільших компаній України. Вона виробляє восьму частину валового внутрішнього продукту України та забезпечує десяту частину надходжень до державного бюджету. Загальна кількість працівників на підприємствах компанії складає 170 тисяч осіб, що становить близько 1% працездатного населення України. НАК "Нафтогаз України" є вертикально інтегрованою нафтогазовою компанією, яка здійснює повний цикл операцій з розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного і розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного та скрапленого газу споживачам. Понад 97% нафти і газу в Україні видобувається підприємствами компанії. НАК "Нафтогаз України" здійснює переробку газу, нафти та конденсату на п'яти газопереробних заводах (ГПЗ), що входять до складу компанії, виробляючи на них скраплений газ, моторні палива та інші типи нафтопродуктів. Компанія має фірмову мережу автозаправних станцій. Крім суто комерційної діяльності, компанії виконує важливу соціальну роль, забезпечуючи населення, бюджетні установи та комунальних споживачів природним газом за цінами, що встановлюються державою.
      Стратегічними цілями компанії залишаються: посилення вертикальної інтеграції з виходом на роздрібний ринок нафтопродуктів та у нафтохімічну промисловість; закріплення позицій головного транзитера російського газу до європейських країн; створення диверсифікованої ресурсної бази за межами України. НАК "Нафтогаз України" здійснює пошуково-розвідувальні роботи на нафту і газ, буріння експлуатаційних свердловин, розробку родовищ, транспортування нафти та газу системами магістральних нафто- та газопроводів (у тому числі транзит російського природного газу і російської та казахської нафти до третіх країн), переробку газу та конденсату на газопереробних заводах, постачання газу споживачам в Україні, реалізацію стисненого та скрапленого газу і нафтопродуктів через мережі автозаправних станцій та автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій, а також виконує наукове забезпечення розвитку нафтогазової галузі. Підприємствами компанії експлуатуються 236 газових, нафтових, газоконденсатних та нафтоконденсатних родовищ. Значна частина з них знаходиться на завершальній стадії розробки і характеризується ускладненими геологічними та технологічними умовами експлуатації. Компанія бере активну участь у міжнародних проектах з освоєння вуглеводневих ресурсів та проектах з розвитку і підвищення ефективності нафто- та газотранспортних систем. Важливим напрямом діяльності компанії є розробка і впровадження заходів з охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, здійснення технічних та інших заходів для запобігання шкідливому впливу господарської діяльності підприємств компанії на навколишнє природне середовище.
      Міністерство палива та енергетики України (Мінпаливенерго) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому та нафтогазовому комплексах. Мінпаливенерго узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства; керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Основні завдання міністерства: державне управління паливно-енергетичним комплексом; забезпечення реалізації державної політики в паливно-енергетичному комплексі; забезпечення енергетичної безпеки держави; розроблення пропозицій щодо вдосконалення економічних важелів стимулювання розвитку паливно-енергетичного комплексу; участь у формуванні, регулюванні та вдосконалення ринку паливно-енергетичних ресурсів. Мінпаливенерго взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами інших держав. Рішення міністерства, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 978/2004 від 22 серпня 2004 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку паливно-енергетичного комплексу, багаторічну самовіддану працю першому заступнику Міністра палива та енергетики України – голові правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Юрію Анатолійовичу Бойко присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      З 4 серпня 2006 по 18 грудня 2007 року – Міністр палива та енергетики України. Голова Республіканської партії України (04.2005-08.2007). У 2006 році балотувався до Верховної Ради від "Опозиційного блоку НЕ ТАК!" (№ 5 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов.
      30 вересня 2007 року обраний депутатом Верховної Ради України VІ скликання від Партії регіонів (№ 49 у виборчому списку). 23 листопада 2007 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції Партії регіонів (23.11.2007-11.03.2010). Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (26.12.2007-11.03.2010). Член Постійної делегації в міжпарламентській організації "Постійна делегація у Міжпарламентській Асамблеї держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав". Член Української частини Комітету в міжпарламентській організації "Українська частина Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом". Заступник співголови групи з міжпарламентських зв'язків з Російською Федерацією. Склав свої депутатські повноваження 11 березня 2010 року у зв'язку із призначенням Міністром палива та енергетики України.
      Член Партії регіонів (з 10.2007); заступник голови Партії регіонів (з 09.2008).
      З 11 березня 2010 року – Міністр палива та енергетики України. З 9 грудня 2010 року – Міністр енергетики та вугільної промисловості України. З 24 грудня 2012 по 27 лютого 2014 року – Віце-прем'єр-міністр України.
      У 2014 році балотувався на посаду Президента України, але програв, посівши 14-е місце (0,19% голосів виборців) серед 21-го кандидата.
      26 жовтня 2014 року обраний депутатом Верховної Ради України VІІІ скликання від партії "Опозиційний блок" (№ 1 у виборчому списку). 27 листопада 2014 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Голова депутатської фракції Політичної партії "Опозиційний блок" (з 27.11.2014). Член Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та інвалідів (з 04.12.2014).
      Державний службовець 3-го рангу (06.2004).
      Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (09.10.2013, за вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток вітчизняного паливно-енергетичного комплексу, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм), орденом "За заслуги" III ступеня (22.05.2003, за вагомі трудові здобутки, значний особистий внесок у розвиток нафтової та газової промисловості).