Брюховецький В'ячеслав Степанович
(14.07.1947)
 

Брюховецький В'ячеслав Степанович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 559/2007 від 25.06.2007)

орден Держава

      Народився 14 липня 1947 року в місті Владикавказ (Росія). У 1966 році закінчив Смілянський технікум харчової промисловості за фахом технік-механік; у 1974 році – Київський університет імені Т.Г. Шевченка за фахом журналіст; у 1979 році – аспірантуру Київського інституту культури; кандидатська дисертація "Специфіка розвитку літературно-критичної активності старших підлітків у процесі керівництва читанням" (1980); докторська дисертація "Природа, функції і метод літературної критики" (1986).
      У 1965-1966 роках – котельник Смілянського машинобудівельного заводу. У 1967 році – слюсар-котельник Одеського заводу "Продмаш". У 1967-1968 роках – служба в армії. У 1968-1969 роках – слюсар Черкаського заводу хімреактивів. У 1973-1976 роках – кореспондент, завідувач відділу критики редакції газети "Літературна Україна". У 1980-1991 роках – молодший науковий працівник, завідувач відділу теорії літератури Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка АН УРСР. До 1990 року очолював партбюро КПУ інституту. Член КПРС (1968-1990). У 1989-1990 роках викладав у Ратгерському (США) і Манітобському (Канада) університетах. У 2002 році – уповноважена особа Виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" в багатомандатному виборчому окрузі. У 2006 році був обраний депутатом Київської міської ради за списком Народного союзу "Наша Україна", але невдовзі відмовився від депутатського мандату.
      В'ячеслав Брюховецький був головним ініціатором відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північно-американських університетів. 19 вересня 1991 року згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України "Про відродження Києво-Могилянської академії" було створено Університет "Києво-Могилянська академія" на історичній території Києво-Могилянської академії, а В.С. Брюховецький став його першим ректором. Рівно через рік після одержання Україною незалежності, 24 серпня 1992 року перші студенти Університету "Києво-Могилянська академія" почали своє навчання. У 1994 році університет отримав статус національного і був акредитований за четвертим рівнем акредитації, а В.С. Брюховецький став президентом Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА).
      У відродженні університету велику роль відіграли благодійники. Для зібрання необхідних на початку коштів було створено Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії", Міжнародний благодійний фонд відродження Києво-Могилянської академії та Києво-Могилянську Фундацію Америки. Багато приватних осіб жертвували власні бібліотеки для новоствореного університету. Також ремонт та облаштування нових корпусів були значною мірою профінансовані приватними особами. Так, бакалаврська бібліотека була відреставрована за допомогою Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів і тепер носить ім'я Антоновичів.
      Деякий час Національний університет "Києво-Могилянська академія" мав дві філії в Острозі та в Миколаєві. Тепер вони стали окремими університетами – Національним університетом "Острозька академія", очолюваним ректором Ігорем Пасічником, та Чорноморським державним університетом імені Петра Могили. За участі Національного університету "Києво-Могилянська академія" також було створено Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Т.Г Шевченка. Під опікою університету діє також мережа колегіумів, яка налічує 12 навчальних закладів по всій Україні.
      Управлінням Національного університету "Києво-Могилянська академія" займається президент. При цьому найвищим колегіальним органом є Академічна конференція, до якої входять керівники підрозділів університету та члени Студентської колегії. Декілька інших структур здійснюють адміністрацію та управління діяльністю університету. Наглядова рада, яка складається з науковців та політиків та затверджується Кабінетом міністрів, здійснює контроль над діяльністю університету. Спеціалізовану підтримку з різних напрямків розвитку університету здійснюють Вчена рада, Довірча рада, Художня рада та Міжнародна консультаційна рада.
      Базова вища освіта в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" проводиться за чотирирічними програмами бакалаврату. Випускники бакалаврату можуть одержати повну вищу освіту закінчивши дворічний магістеріум або однорічну програму спеціаліста. При цьому випускники бакалаврату з кожної спеціальності мають можливість продовження освіти на будь-якій магістерській програмі. Наукова освіта в аспірантурі та докторантурі також пропонуються в університеті. Навчання в бакалавраті Національного університету "Києво-Могилянська академія" має ряд особливостей. Робочими мовами в університеті є українська та англійська. Студенти мають можливість отримати додаткову спеціалізацію крім головної або опанувати сертифікатну програму. Після початку навчання можливо також змінити напрям підготовки чи спеціальності. Навчальний рік в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" складається з трьох триместрів замість двох семестрів. В середині осіннього та весняного триместрів студентам надається тиждень самостійної роботи для написання рефератів і підготовки до іспитів та заліків. Успішність навчання оцінюється за 100-бальною шкалою. Для отримання диплому бакалавра студент повинен опанувати обов'язкові фахові курси, цикл загальноосвітніх дисциплін, а також ряд предметів вільного вибору серед фахових і серед дисциплін, які пропонуються іншими факультетами (іноземні мови, програми додаткової спеціалізації або вільно вибрані студентом не фахові предмети). Кожному предмету відповідає певна кількість залікових балів згідно з кількістю прочитаних годин. Протягом навчання в бакалавраті студент має набрати 120 або більше залікових балів за всі вивчені дисципліни. Крім державної стипендії кращим студентам університету надаються гранти та іменні стипендії створені спонсорами закладу.
      В Національному університеті "Києво-Могилянська академія" навчаються близько 3550 студентів. Навчання в університеті організовано на шести факультетах. Підготовку студентів здійснюють 28 катедр. Загальними для всіх факультетів є катедри англійської мови та катедра фізичного виховання. В університеті пропонуються 16 бакалаврських та 19 магістерських програм. За результатами рейтингів та опитувань, Національний університет "Києво-Могилянська академія" займає перше місце в Україні за підготовкою фахівців в гуманітарній та економічній галузях та друге місце в юридичній галузі ("Деньги", 2007), перше місце з маркетингу ("Лучшие в маркетинге – 2009"), третє місце з менеджменту та економіки (Компас, 2009), а також третє місце з правознавства (Компас, 2009) та п'яте місце з інформаційних технологій (Компас, 2009). Вищу наукову освіту координує Докторська школа НаУКМА, в якій пропонуються як традиційні аспірантура та докторантура, так і структуровані докторські програми на отримання ступеню доктора філософії Західного зразка. Структуровані докторські програми створені Могилянською школою журналістики, Школою охорони здоров'я та Києво-Могилянською Бізнес-Школою. В університеті пропонуються 38 спеціальностей в аспірантурі, 15 у докторантурі та 4 програми на отримання ступеню доктора філософії.
      За час існування університету від 1991 року викладачами ведеться наукова робота в галузях гуманітарних, соціальних, природничих та комп'ютерних наук. В Національному університеті "Києво-Могилянська академія" зокрема розвинувся ряд наукових шкіл з наступних напрямків: історії української філософії, принципу верховенства права та проблеми його реалізації, теорії методології і методів соціологічних досліджень, досліджень соціальних процесів у сучасному суспільстві, соціальної структури та соціальних трансформацій, економічного розвитку, міжнародної економіки, моделювання фінансових процесів та мембранології. Наукова робота проводиться в ряді спеціалізованих інститутів, дослідницьких центрів та лабораторій. В кінці січня в університеті відбувається щорічна тижнева конференція Дні науки НаУКМА. В університеті засновано наукову Премію імені Петра Могили за видатні досягнення в галузях гуманітарних, природничих та соціальних наук. Одним із спеціальних напрямків досліджень в університеті є технології тестування знань абітурієнтів. Для розробок в цій галузі в університеті створено Центр тестових технологій, накопичено великий досвід оцінки знань вступників.
      При Національному університеті "Києво-Могилянська академія" працюють три видавництва: видавничий дім "Києво-Могилянська Академія", "Дух і літера", та Видавничо-поліграфічний центр НаУКМА, які видають наукову, навчальну та художню літературу. Університет також видає кілька наукових журналів: "Наукові записки НаУКМА" (14 тематичних випусків) та "Магістеріум", часопис "Дух і літера". Журнал "Наукові записки НаУКМА" включено Вищою атестаційною комісією України до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук.
      Києво-Могилянська академія відома активним політичним та студентським життям, незважаючи на невелику кількість студентів. З часу свого заснування у 1991 році Національний університет "Києво-Могилянська академія" позиціонує себе як проукраїнський, національно та політично свідомий вищий навчальний заклад. Це проявляється у численних акціях та заявах керівництва університету. Крім того, Видавничий дім "Києво-Могилянська Академія", що знаходиться при НаУКМА публікує дослідження та документи, що стосуються української історичної пам'яті. Під час президентських виборів 2004 року Національний університет "Києво-Могилянська академія" був першим українським університетом, який разом із своїм керівником В.С. Брюховецьким відкрито виступив на підтримку кандидата у Президенти Віктора Ющенко. Студенти НаУКМА мають вплив на адміністрацію університету через Студентську колегію, члени якої входять до Академічної конференції. Студенти видають декілька газет таких, як "Вісник Студентської колегії", "Майдан Могилянка", "Могилянська криця", "ЗМІСТ", "Чернетка" та журнали "Могилянський вісник" та "Vivat, Академія". В університеті діє також велика кількість студентських товариств за фахом та за інтересами.
      Національний університет "Києво-Могилянська академія" має численних партнерів серед іноземних університетів. Серед спільних ініціатив є впровадження німецькомовної магістерської програми з європейських та німецьких студій разом з Єнським університетом (Німеччина). В травні 2004 року за сприяння Національного університету "Києво-Могилянська академія" було відкрито колегіум у Тбілісі, де викладання провадиться українською та грузинською мовами. Києво-Могилянська академія є також співзасновницею Європейського Колегіуму Польських і Українських Університетів у Любліні. Між Центром європейських, російських та євразійських студій Торонтського університету, Аллегенійським коледжем та НаУКМА працює програма обміну студентами. Крім того, Національний університет "Києво-Могилянська академія" виступив співзасновником ряду міжнародних освітянських організацій – CIVITAS International, Artes Liberales, Мережі університетів країн Чорноморського регіону, Консорціуму університетів Центрально-Східної Європи, Мережі європейських університетів післядипломної освіти, Міжнародної асоціації президентів університетів. В Національному університеті "Києво-Могилянська академія" щорічно проводиться літня школа з українознавства розрахована на іноземних студентів. На території університету знаходяться декілька міжнародних культурних інституцій: Британська рада, Інститут Гете та Американська бібліотека. В університеті діє Відділ міжнародного співробітництва, який надає студентам та викладачам інформацію про можливості навчання та стажування за кордоном та допомагає міжнародним студентам університету. В університеті часто відбуваються публічні лекції відомих світових та українських політиків та культурних діячів.

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 559/2007 від 25 червня 2007 року за визначний внесок у національне відродження України, вагомі особисті заслуги у розвитку вітчизняної освіти і науки, багаторічну плідну науково-педагогічну і громадсько-політичну діяльність президенту Національного університету "Києво-Могилянська академія", доктору філологічних наук В'ячеславу Степановичу Брюховецькому присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      З 2007 року – почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія".
      Доктор філологічних наук (1986). Кандидат педагогічних наук (1980). Член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Один з ініціаторів створення Народного Руху України. Член Спілки письменників України (з 1982). Член Комітету з присудження Національної премії України імені Т.Г. Шевченка (з 2005). Президент ВОО "Експерти України" (Всеукраїнської експертної мережі) (з 2005).
      Лауреат міжнародної премії Антоновичів (1997). Лауреат всеукраїнської премії "Визнання" (2001). Лауреат премії імені Олекси Гірника (2005). Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня (18.12.1997, за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, впровадження сучасних методів навчання і виховання молоді), ювілейною медаллю "25 років незалежності України" (19.08.2016, за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу); Подякою голови Київської міської державної адміністрації (1997), Подякою Подільської райради міста Києва (2001); орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого (1998), орденом "За інтелектуальну відвагу" (2003), пам'ятним знаком "Видатному учаснику Помаранчевої революції" (2005); Офіцерським хрестом "За заслуги перед Республікою Польща" (2005), медаллю комісії народної освіти Республіки Польща (1996).
      Автор понад 400 публікацій, зокрема 7 книг: "Іван Сенченко" (1981), "Силове поле критики" (1984), "Критика в сучасному літературному процесі" (1985), "Специфіка і функції літературно-критичної діяльності" (1986), "Ліна Костенко" (1990), "Микола Зеров" (1991) тощо. Головний редактор наукового фахового видання "Наукові записки НаУКМА".