Червонописький Сергій Васильович
(06.07.1957)
 

Червонописький Сергій Васильович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 494/2012 від 24.08.2012)

орден Держава

      Народився 6 липня 1957 року у місті Черкаси. У 1974-1982 роках проходив службу у лавах Радянської Армії. У 1978 році закінчив Рязанське вище повітряно-десантне училище. Учасник бойових дій в Афганістані. Воював у складі 350-го полку 103-ї Вітебської гвардійської повітряно-десантної дивізії. Був командиром розвідувальної роти, першим комендантом Кабульського аеропорту. Був поранений, став інвалідом без ніг.
      У 1983-1991 роках – завідувач відділу, секретар Черкаського міського комітету ЛКСМУ. Один з керівників руху ветеранів афганської війни. У 1989-1991 роках – народний депутат СРСР від ВЛКСМ, член Комітету Верховної Ради СРСР у міжнародних справах, член Комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів.
      Голова Комітету ветеранів війни в Афганістані та військових конфліктів в іноземних країнах при Президентові України (02.1992-1996). Заступник голови Ради Комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів СНД (з 1992). Голова Комітету у справах ветеранів війни та військових конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України (02.1997-01.2000). Співголова Всеукраїнського об'єднання "Соціальна справедливість" (з 1997). Почесний президент Національної ліги професійного боксу України (з 1997). Голова Державного комітету України у справах ветеранів (10.01.2000-27.12.2005). Голова Української партії справедливості (УПС; з березня 2001 року – Українська партія справедливості – Союз ветеранів, інвалідів, чорнобильців, афганців (УПС-СВІЧА)) (06.1997-2005). Голова Міжнародного об'єднання "Бойове братство без кордонів" (1998-2000), заступник голови (з 2000).
      У 1994 році балотувався до Верховної Ради від Соснівського виборчого округу № 419 (Черкаська область), але до парламенту не пройшов. У 1998 році балотувався до Верховної Ради від виборчого блоку "Трудова Україна" (№ 3 у виборчому списку), але блок до парламенту не пройшов. У 2002 році балотувався до Верховної Ради від блоку "Єдність" (№ 4 у виборчому списку), але блок до парламенту не пройшов.
      У 1999 році закінчив Національну академію внутрішніх справ за фахом "юрист".
      Член Соціалістичної партії України (СПУ, з 2005). член Політради СПУ (з 2005); член Політвиконкому СПУ.
      26 березня 2006 року обраний депутатом Верховної Ради України V скликання від Соціалістичної партії України (СПУ, № 5 у виборчому списку). 25 травня 2006 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 07.2006). Член фракції СПУ (з 04.2006). Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин прийняття Радою суддів України рішення про призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад. Член групи з міжпарламентських зв'язків з Китайською Народною Республікою, з Республікою Білорусь, з Австрійською Республікою. Склав свої депутатські повноваження 23 листопада 2007 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України V скликання.
      Голова Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) (УСВА, з 1991). Це всеукраїнська добровільна, самостійна громадська організація інвалідів, учасників бойових дій та учасників війни в Афганістані, воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах, членів сімей загиблих, а також інших громадян України, які всебічно сприяють діяльності Спілки і беруть участь у реалізації її програм та заходів. Головною метою діяльності УСВА є консолідація і координація зусиль ветеранів війни, сімей загиблих, їх об'єднань у справі широкого, більш ефективнішого використання наявних можливостей у забезпеченні захисту своїх законних політичних, економічних, соціальних прав, надання оздоровчої, медичної, психологічної, моральної та матеріальної допомоги членам Спілки, в першу чергу інвалідам та сім'ям загиблих.
      Основними напрямками діяльності УСВА є надання всебічної моральної та матеріальної підтримки ветеранам війни, членам сімей загиблих; сприяння у створенні державної системи забезпечення реабілітації, лікування, зміцнення здоров’я та морально-психологічного стану ветеранів війни і сімей загиблих, підвищення їх соціальної активності; впровадження принципів вірності бойовим традиціям і братерству, ділового співробітництва між членами Спілки; увічнення пам'яті і подвигів ветеранів афганської та інших зарубіжних воєн і збройних конфліктів; участь у розробці законодавчих актів щодо соціального захисту ветеранів війни, сімей загиблих; активна політична діяльність, участь у виборах у відповідності до чинного законодавства; сприяння органам влади, місцевого самоврядування у розвитку ефективної соціальної політики щодо ветеранів війни та сімей загиблих, вирішення проблем їх працевлаштування, забезпечення житлом; господарська, комерційна діяльність шляхом створення фондів, підприємств, асоціацій і об'єднань згідно з чинним законодавством; сприяння їх різноманітній діяльності; участь у реалізації заходів щодо розшуку військовополонених і тих, хто зник безвісті; активна участь у вихованні у молоді та підлітків високих морально-етичних якостей, патріотизму, готовності до захисту Вітчизни; розвиток гуманітарних зв'язків з організаціями ветеранів війни України та іноземних держав; пропаганда військової пісні, як форми героїко-патріотичного виховання громадян України, у першу чергу – молоді.

      Указом Президента України Віктора Януковича № 494/2012 від 24 серпня 2012 року за визначні особисті заслуги перед Україною у реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, багаторічну плідну громадську діяльність голові Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергію Васильовичу Червонопиському присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      У 2012 році балотувався до Верховної Ради України від виборчого округу № 11 (Вінницька область), але зняв свою кандидатуру. У 2013 році балотувався на повторних виборах до Верховної Ради України від виборчого округу № 197 (Черкаська область), але програв, набравши 23,30% голосів виборців і посівши 2-е місце серед 16-ти претендентів.
      Державний службовець 1-го рангу (12.1999). Генерал-майор (02.1999), генерал-лейтенант (14.02.2014).
      Нагороджений двома орденами Червоної Зірки (1980, 1981), медалями, Почесними Грамотами Президій Верховної Ради СРСР і УРСР; орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (14.02.2007, за вагомий особистий внесок у вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку, патріотичне виховання молоді), орденом Богдана Хмельницького III ступеня (27.03.1997, на вшанування ратних і трудових заслуг, за активну громадську роботу та у зв'язку з 10-ю річницею Організації ветеранів України), орденом Данила Галицького (22.08.2003, за значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України, вагомі трудові здобутки та з нагоди 12-ї річниці незалежності України), відзнакою "Іменна вогнепальна зброя" (15.02.1999, за плідну трудову діяльність, активну життєву позицію і громадянську мужність, патріотичне виховання молоді), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (07.05.1998, за особистий внесок у справу соціального захисту ветеранів війни та військово-патріотичного виховання молоді); орденом "Дружби" (1999, Російська Федерація), орденом "Пошани" (1999, Республіка Білорусь).