Чміленко Віктор Іванович
(04.02.1961 – 20.02.2014)
 

Чміленко Віктор Іванович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 890/2014 від 21.11.2014)

орден Золота Зірка

      Народився 4 лютого 1961 року у місті Бобринець Кіровоградської області. Навчався в Бобринецькій середній загальноосвітній школі № 5. У 1976 році, після закінчення 8 класів, вступив до Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства. З 24 жовтня 1980 по 17 лютого 1983 року проходив строкову службу у лавах Радянської Армії, служив у прикордонних військах на території Туркменії (на кордоні з Іраном).
      З 20 березня 1983 по 13 березня 1985 року працював у колгоспі в якості інженера з техніки безпеки. З 3 червня 1985 працював у Бобринецькій ремонтно-експлуатаційній майстерні старшим електромонтером електромереж, однак 12 квітня 1991 року був звільнений. За офіційною версією – за власним бажанням, а насправді за те, що прикріпив на дошці об'яв агітаційну листівку за незалежність України, внаслідок чого, протягом року не міг знайти роботи у зв'язку з "неблагонадійністю".
      У 1991 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут імені О.Д. Цюрупи за спеціальністю зоотехнік. Жив зі своєю родиною у селі Борисівка Бобринецького району Кіровоградської області. 8 вересня 1992 року заснував селянське фермерське господарство "Вікторія". Господарство вів зразкове, хоча великим фермером не був, обробляв усього 350 гектарів землі, займався вирощуванням зернових та технічних культур, розводив овець, різних домашніх птахів. Зароблене вкладав у техніку.
      Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ'ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя.
      Вів активну громадську діяльність, був борцем за справедливість, брав участь у різних мирних акціях проти порушення прав і свобод громадян. Був активним учасником Помаранчевої революції 2004 року. Протягом 2005-2006 років збирав спогади про Голодомор стареньких жителів сiл Бобринецького району. Усі зібрані їм матеріали були передані до Бобринецького краєзнавчого музею.
      У 2010 році багато в чому завдяки його зусиллям був звільнений з посади тодішній перший заступник голови Бобринецької районної адміністрації. Віктор Чміленко відзняв на камеру палкий виступ новоспеченого чиновника, який на зустрічі з селянами у селі Сугокліївка розповідав про нібито погоджений з урядом експеримент "розвитку села", який полягав, насправді, в переділі земель Бобринецького району, що означало б знищення сел. Тоді Віктор Чміленко відразу підняв усіх сільськогосподарських виробників району, почалися мітинги, пікети, перекриті траси. І фермери добилися того, що чиновник був звільнений.
      Влітку 2011 року провів акцію "Проти зняття мораторію на продаж землі". Крім цього були численні акції в Києві, в тому числі під стінами Верховної Ради України, численні зустрічі на теле- та радіостудіях, у владних кабінетах, "круглі столи". У 2012 році разом із дружиною брав участь у голодуванні під районною прокуратурою, протестуючи проти корупції влади. Був активним учасником "Асамблеї малого та середнього бізнесу".
      У грудні 2013 року, відразу після побиття 30 листопада "Беркутом" мирних активістів приїхав на Майдані Незалежності у Києві, де став активним учасником Революції гідності. Власною машиною блокував виїзд солдатів Внутрішніх Військ у Василькові. Брав участь у поїздці Автомайдану до резиденції "Межигір'я". У січні 2014 року був жорстоко побитий "тітушками", але від госпіталізації відмовився і повернувся на барикади. 20 лютого 2014 року загинув від двох вогнепальних поранень, перша куля снайпера потрапила у ліве плече, друга розірвала шийну артерію. Похований у селі Борисівка Бобринецького району Кіровоградської області.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Віктору Івановичу Чміленку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Ім'я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на вулиці Інститутській. 24 лютого 2014 року вулицю Дзержинського у Кіровограді було перейменовано на честь Віктора Чміленка. 27 червня 2014 року у місті Бобринець на фасаді будинку по вулиці 50-річчя Жовтня, де жив Герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 22 серпня 2014 року у місті Бобринець на фасаді будівлі середньої загальноосвітньої школи № 5, де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 19 лютого 2015 року у Кіровограді на фасаді будинку № 53 на вулиці Віктора Чміленка йому було відкрито анотаційну дошку.