Гетьман Вадим Петрович
(12.07.1935 – 22.04.1998)
 

Гетьман Вадим Петрович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 1072/2005 від 11.07.2005)

Пам'ятники

орден Держава

      Народився 12 липня 1935 року у селі Снітин Лубенського району Полтавської області в родині сільського вчителя. У 1952-1956 роках навчався у Київському фінансово-економічному інституті на фінансовому факультеті. З 1956 року – кредитний інспектор Сільгоспбанку, старший інспектор облконтори Держбанку Запорізької області. З 1959 року – начальник відділення фінансування народного господарства Запорізького облфінвідділу. З 1963 року – інспектор Запорізького обласного комітету народного контролю. З 1970 року – завідуючий відділу цін, з 1973 року – голова планової комісії Запорізького облвиконкому. З 1975 року – перший заступник голови Державного комітету з ціноутворення УРСР. З 1987 року – голова правління Агропромбанку (з 1990 року – банк "Україна").
      У березні 1990 року обраний депутатом Верховної Ради України І скликання від Уманського виборчого округу № 425 (Черкаська область). 15 травня 1990 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Голова підкомісії з фінансово-бюджетних питань Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін. Склав свої депутатські повноваження 10 травня 1994 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України І скликання.
      З 1992 року – член Координаційної ради з питань економічних реформ в Україні. У березні-грудні 1992 року – голова правління Національного банку України. За цей час побудував підгрунтя для введення національної валюти України – гривні. За період головування Вадима Гетьмана запрацювала державна скарбниця, було завершено формування статутного фонду Національного банку, започатковано стабілізаційний фонд національної валюти та утворено офіційний валютний резерв НБУ. Завдяки зусиллям Вадима Гетьмана Україна вступила до МВФ та ЄБРР, було розпочато торги на валютній біржі Нацбанку. Одночасно створив Українську міжбанківську валютну біржу і обраний головою біржового комітету (на громадських засадах).
      У 1994 році обраний депутатом Верховної Ради України ІІ скликання від Тальнівського виборчого округу № 426 (Черкаська область). 24 липня 1994 року на черговому засіданні Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Був керівником депутатської групи "Незалежні". У вересні 1996 року висувався на посаду заступника голови парламенту. Брав активну участь у розробленні і прийнятті Конституції. Ініціював прийняття багатьох фінансових і банківських законів: "Про економічну незалежність України", "Про ціни та ціноутворення", "Про банки та банківську діяльність", законопроекту "Про Національний банк України" тощо.
      У березні 1998 року балотувався до Верховної Ради України у виборчому окрузі № 198 (Черкаська область), але програв, зайнявши друге місце і набравши 21,8% голосів виборців.
      22 квітня 1998 року Вадима Петровича Гетьмана було застрелено у Києві у ліфті власного будинку по вулиці Суворова, 13. Похований у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища (дільниця № 52а, VIP-дільниця).

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 1072/2005 від 11 липня 2005 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у створенні національної фінансової системи, становленні та розвитку банківської справи і валютно-фінансового ринку, плідну громадсько-політичну діяльність колишньому Голові правління Національного банку України Вадиму Петровичу Гетьману посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

      Академік Міжнародної академії інформації, член-кореспондент Академії інформаційних наук України. У 1997 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Фінансова політика в умовах ринкової трансформації економіки України".
      Нагороджений орденом "Знак Пошани", шістьма медалями; Почесною Відзнакою Президента України (орден "За заслуги" ІІІ ступеня, 19.07.1995, за значний особистий внесок у становлення і розвиток банківської системи), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. За підсумками загальнонаціональної програми "Людина року" Вадим Гетьман визнаний "Парламентарієм року – 1996" та "Фінансистом року – 1997".
      Автор книги "Як приймалась Конституція України" (1996), близько 30 праць з питань банківської діяльності.
      На фасаді будинку, де він жив у Києві (вулиця Суворова № 13), на будівлі Української міжбанківської валютної біржі у Києві, де він працював (вулиця Межигірська № 1) і на фасаді будинку, де він жив у Запоріжжі у 1969-1975 роках (вулиця Тургенівська) йому встановлені меморіальні дошки. У 2005 році іменем Вадима Гетьмана було названо Київський національний економічний університет, який є спадкоємцем інституту, де він навчався у 1950-х роках. 19 квітня 2006 року іменем Вадима Гетьмана було названо Індустріальну вулицю міста Києва. Іменем Вадима Гетьмана названо кубок вітрильної регати.

Гетьман Вадим Петрович. Байкове кладовище. Дільниця № 52а (VIP-дільниця)


Гетьман Вадим Петрович. Схема розташування могили на Байковому кладовищі. Дільниця № 52а (VIP-дільниця)