Гриневич Едуард Михайлович
(31.05.1985 – 20.02.2014)
 

Гриневич Едуард Михайлович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 890/2014 від 21.11.2014)

Пам'ятники

орден Золота Зірка

      Народився 31 травня 1985 року у селі Деревок Любешівського району Волинської області. Закінчив місцеву школу, потім – Любешівський технічний коледж. Заочно навчався у Рівненському гуманітарному університеті, де сам оплачував своє навчання. Захоплювався інформаційними технологіями, добре розумівся на комп'ютерній техніці. Звик у житті досягати всього сам, був наполегливим і цілеспрямованим, прагнув самореалізовуватися. Певний час працював в "Укртелекомі" міста Луцька. Потім вирішив розпочати власну справу. Працював у Любешові, ремонтував мобільні телефони та підключав Інтернет по району. Активно займався громадською діяльністю. Був членом всеукраїнського об'єднання "Свобода". Часто стояв у наметах, роздавав газети.
      Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ'ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя.
      Взимку 2013-2014 років тричі приїздив на Майдан Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. Належав до сотні Самооборони Майдану "Волинська Січ". 16 лютого 2014 року востаннє поїхав у Київ. 19 лютого 2014 року потрапив під воду з брандспойта. Увечері висушив одяг, взуття, а наступного дня знову пішов на передову. Окрім того він був дещо контужений і погано чув на одне вухо, також в цілях безпеки зняв окуляри, тому на барикадах, він дуже погано все бачив та погано чув, але залишався на передовій. 20 лютого 2014 року загинув на вулиці Інститутській внаслідок вогнепального поранення, куля снайпера влучила йому у скроню. Похований у селі Деревок Любешівського району Волинської області.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Едуарду Михайловичу Гриневичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Ім'я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на вулиці Інститутській; на пам'ятнику Героям Небесної Сотні з Волині у Луцьку на Меморіалі Слави. 25 березня 2014 року рішенням сесії Любешівської районної рада Едуарду Гриневичу присвоєно звання "Почесний громадянин Любешівського району" (посмертно). 22 травня 2014 року рішенням Сільської ради села Деревок центральну площу села названо на честь Героя. 5 листопада 2014 року у селищі Любешів на фасаді будівлі Любешівського технічного коледжу (вулиця Бреська № 7), де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 18 жовтня 2016 року на фасаді будівлі навчального корпусу № 4 Рівненського державного гуманітарного університету (вулиця Толстого № 3), де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку.