Губерський Леонід Васильович
(04.10.1941)
 

Губерський Леонід Васильович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 868/2009 від 27.10.2009)

орден Держава

      Народився 4 жовтня 1941 року у місті Миргород Полтавської області. У 1961 році закінчив Миргородський керамічний технікум. Працював інженером цукрового комбінату у Харківській області. У 1961-1964 роках служив у Збройних Силах СРСР. У 1969 році закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Навчався в аспірантурі, захистив кандидатську (1975) та докторську дисертації (1992).
      З 1973 року працював у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором, завідувачем кафедри, заступником декана філософського факультету. У 1976-1978 роках працював радником Центрального університету Республіки Куба. У 1982-1988 роках – проректор з міжнародних зв'язків Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1988-1994 роках – проректор з навчальної роботи. У 1994-2006 роках – проректор й одночасно директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 17 жовтня 2006 року – директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2008 року – ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (обраний 16 жовтня 2008 року на Конференції трудового колективу університету, призначений на 7 років указом Міністерства освіти та науки України № 1266-к від 28 жовтня 2008 року).
      Київський національний університет імені Тараса Шевченка – вищий навчально-науковий заклад, який готує спеціалістів з багатьох галузей знань і проводить широку науково-дослідну роботу. Київський університет повністю виправдовує таке визначення. Але це не просто вуз, яких багато в Україні. Це головний національний осередок вищої освіти і прогресивної думки. Університет має найбільшу кількість факультетів і спеціальностей для підготовки майбутніх фахівців. Це всесвітньо відомий вищий навчальний заклад. Більш як за півтора століття свого існування він став осередком, де плекалися передові ідеї та виховувалася національна інтелігенція, де волелюбний дух і визвольна боротьба українського народу здобували своїх провідників.
      Указ Президента України від 21 квітня 1994 року установив, що Київський університет імені Тараса Шевченка є національним університетом зі статусом самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, який здійснює свою діяльність відповідно до власного Статуту. Надзвичайно важливим для подальшого розвитку університету став Указ Президента України від 25 листопада 1999 року "Про Київський національний університет імені Тараса Шевченка", яким значно розширена автономія та права університету.
      На сьогодні Київський національний університет імені Тараса Шевченка – це багатогалузевий навчально-науковий комплекс, який об'єднує 14 факультетів (біологічний, географічний, геологічний, економічний, історичний, кібернетики, механіко-математичний, підготовчий, радіофізичний, соціології та психології, фізичний, філософський, хімічний, юридичний), 5 навчальних Інститутів (журналістики, міжнародних відносин, філології, військовий, післядипломної освіти), Центр підготовки та перепідготовки іноземних громадян, Центр українознавства, Науково-дослідний інститут фізіології, Ботанічний сад, Зоологічний музей, Наукову бібліотеку, Інформаційно-обчислювальний центр, Астрономічну обсерваторію, Видавничо-поліграфічний центр, Канівський державний заповідник. Університет є співзасновником трьох інститутів та двох коледжів. В цих структурах вчаться понад 30 тисяч студентів.
      В університеті здійснюється підготовка та перепідготовка фахівців з 63 природничих та соціально-гуманітарних спеціальностей і 157 спеціалізацій за ступеневою системою – бакалаври (4 роки) та спеціалісти (1 рік) або магістри (1,5-2 роки). Щорічний конкурс до університету становить понад 3 чоловік на місце, а на окремих факультетах – 6-11 чоловік. Це свідчить про високий рейтинг Київського університету. В університеті працюють понад 2000 науково-педагогічних та понад 1000 наукових працівників на 158 кафедрах. Вчені ступені і звання мають понад 82% викладачів, зокрема 24% викладачів – доктори наук, професори. Щороку науковцями та викладачами університету публікуються монографії, підручники, навчальні посібники та наукові статті, у тому числі за кордоном і у фахових виданнях.
      Університет готує спеціалістів з фундаментальних та прикладних дисциплін, таких як астрономія, біологія, географія, геологія, економіка, інформатика, історія, кібернетика, математика, механіка, педагогіка, право, психологія, радіофізика, соціологія, фізика, філологія, філософія, хімія. Враховуючи сучасні потреби розвитку науки та виробництва, в університеті щороку відкриваються актуальні спеціальності та спеціалізації, розширюється номенклатура мов. Вчені, викладачі та студенти університету відзначаються державними нагородами та преміями. Активно розвивається співпраця із зарубіжними навчальними закладами, фондами, асоціаціями. Університет підтримує партнерські зв'язки з 80 університетами різних країн світу. Укладені двосторонні угоди про наукову та культурну співпрацю з Університетом Найробі (Кенія), Університетом Гуачжоу (КНР), Університетом Газі Анкара (Туреччина), Санкт–Петербурзьким університетом (Російська Федерація), Самаркандським державним університетом (Республіка Узбекистан); Ліонським національним інститутом прикладних наук (ІНСА) (Франція); Університетом імені Етвеса Лоранда (Угорщина) тощо.

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 868/2009 від 27 жовтня 2009 року за визначний особистий внесок у зміцнення освітньо-наукового потенціалу України, піднесення престижу національної освіти, підготовку висококваліфікованих фахівців, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність ректору Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктору філософських наук, академіку НАН України Леоніду Васильовичу Губерському присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      У 1995 році Л.В. Губерського обрано членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України, у 1997 році – членом-кореспондентом Національної академії наук України, у 2003 році – академіком Національної академії наук України, у 2009 році – членом Президії Національної академії наук України.
      Головний редактор наукових вісників "Міжнародні відносини", "Актуальні проблеми міжнародних відносин", член редакційних колегій журналів "Політика і час", "Пам'ять століть", "Трибуна", наукових збірників "Український часопис міжнародного права", "Проблеми філософії" тощо. Член комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Член експертної ради комітету Верховної Ради України у закордонних справах. Віце-президент Товариства "Знання" України. Заступник академіка-секретаря відділення історії, філософії та права НАН України. Голова навчально-методичної комісії Міністерства освіти і науки України зі спеціальності "Міжнародні відносини".
      У 2010 році – довірена особа кандидата у Президенти України В.А. Ющенко у єдиному загальнодержавному виборчому окрузі. Член Громадської гуманітарної ради при Президентові України, голова робочої групи з питань освіти і науки (з 02.04.2010).
      Доктор філософських наук, професор, фахівець із філософських питань міжнародних відносин, філософії політики та соціальної філософії, один із провідних вчених та організаторів науки й освіти в Україні.
      Заслужений працівник народної освіти України (11.03.1996, за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, впровадження нових методів навчання і виховання молоді). Відмінник освіти України (1997). Лауреат Державної премії України в галузі освіти 2013 року (04.10.2013, у номінації "наукові досягнення в галузі освіти" за цикл наукових праць "Філософія освіти: пошук пріоритетів"). Лауреат премії імені Д.І.Чижевського Національної академії наук України (2003). Надзвичайний і Повноважний Посол України (2001).
      Нагороджений орденом Свободи (22.01.2013, за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю), орденом князя Ярослава Мудрого IV (09.09.2004, за заслуги у розвитку національної освіти, підготовку висококваліфікованих фахівців, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність та з нагоди 170-річчя Київського національного університету імені Тараса Шевченка) та V (14.09.1999, за вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність) ступеня. Відзначений орденом Святого Нестора Літописця Української Православної Церкви. Має державні нагороди Болгарії (1997), Італії (1998), Португалії (1999), Грузії (2004). Почесний громадянин Києва (24.05.2012, за визначні особисті заслуги у соціально-економічному та культурному розвитку столиці України – міста Києва, активну громадську діяльність) та Миргорода Полтавської області. Почесний доктор Благоєвградського університету (2000, Болгарія).
      Автор понад 200 наукових публікацій, у тому числі 50 особистих та колективних монографій, підручників та навчальних посібників, зокрема, "Людина в сфері гуманітарного пізнання", "Духовне оновлення суспільства", "Матеріальне і духовне", "Культура. Ідеологія. Особистість", "Філософія", "Політологія", "Людина і світ", "Філософія політики" (у 6-ти томах), "Українська дипломатична енциклопедія" (у 2-х томах) тощо. Під його керівництвом захищено 6 докторських та 15 кандидатських дисертацій з проблем філософії.