Конюхов Станіслав Миколайович
(12.04.1937 – 03.04.2011)
 

Конюхов Станіслав Миколайович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 422/2004 від 12.04.2004)

орден Держава

      Народився 12 квітня 1937 року у селі Бекренєво Лезького району Вологодської області (Росія). У 1959 році закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського державного університету.
      З 1959 року – працював в КБ "Південне" (з 1991 року – Генеральний конструктор). З 1995 року – Генеральний конструктор – Генеральний директор Державного КБ "Південне" імені М.К.Янгеля. У 1987-1992 роках – завідуючий катедри системного проектування Інституту підвищення кваліфікації МЗМ СРСР. З 1995 року – завідуючий катедри проектування літальних апаратів Національного аерокосмічного університету імені Жуковського.
      Очолюючи науковий колектив Державного конструкторського бюро "Південне", С.М. Конюхов зміг досягти злагодженої творчої співпраці з ученими-колегами багатьох наукових установ, що входять до Національної академії наук України. Під його керівництвом та за його безпосередньої участі виконано великий обсяг фундаментальних і прикладних досліджень у сферах науки і техніки, які забезпечують розвиток ракетно-космічної галузі. Велике місце у науковій діяльності Станіслава Миколайовича відведено дослідженням за такими напрямами, як динаміка складних систем, аеродинаміка, міцність, термодинаміка, оптимізація енергетичних параметрів, надійність літальних апаратів.
      У 1998 році науковий потенціал ДКБ "Південне" істотно зріс завдяки створенню Ракетно-космічного навчально-дослідного центру, до якого ввійшли науковці кафедр Дніпропетровського національного університету та Національного аерокосмічного університету "ХАІ". Під керівництвом С. М. Конюхова успішно ведуть наукову роботу понад десять докторів наук і більше сотні кандидатів наук.
      Станіславу Миколайовичу належить низка науково-технічних розробок, використаних у конструкціях ракет-носіїв "Інтер-космос", "Циклон-2" та "Циклон-3", а також у конструкціях кількох типів космічних апаратів наукового призначення (зокрема "Океан-ОЕ", "Океан-01"). Уперше у вітчизняній і світовій практиці вдалося реалізувати режим комплексного спостереження, який забезпечує одночасне одержання радіолокаційних, радіотеплових та оптичних вимірів у суміщеній смузі огляду, а також оперативну передачу цих даних з борту космічного апарата в центр приймання та безпосередньо споживачам на автономні пункти приймання.
      Створені за особистою участю вченого наукові методи дослідження потрібного рівня надійності під час розробки, відпрацювання й експлуатації ракет-носіїв були одним з необхідних елементів, що дали змогу досягти унікальних результатів безаварійності цих ракет-носіїв. Такі космічні апарати використали для виведення із льодового полону науково-експедиційних суден, наприклад судна "Михаил Сомов" з антарктичної криги у 1985 році.
      Особливе місце в діяльності С. М. Конюхова посідає космічна транспортна система "Зеніт-3SL" у її модифікаціях наземного та морського базування. Вперше у світі реалізація програми "Морський старт" з ракетою-носієм "Зеніт-3SL" проклала шлях у космос із зони екватора в Тихому океані. Цей проект є одним з кращих прикладів упровадження передових наукових технологій у ракетно-космічній техніці. Важко переоцінити особистий внесок Станіслава Миколайовича у його реалізацію. Як Генеральний конструктор він вніс суттєві новації у конструкцію ракети-носія "Зеніт-3SL". Його науково-технічні та організаційні рішення в найскладніші моменти створення цього принципово нового ракетно-космічного комплексу морського базування чималою мірою визначили успіх програми. У конструкції ракети-носія "Зеніт-3SL" впроваджена нова бортова система телевимірів, для функціонування якої достатньо одного виносного вимірювального наземного пункту приймання телеінформації. Ця система разом з наземним вимірювальним пунктом замінює цілу флотилію морських суден класу "Юрій Гагарін", що несуть на борту великогабаритне та дороге обладнання. Комерційний ефект від реалізації такого нововведення досяг сотень мільйонів доларів.
      Яскравий організаторський талант С. М. Конюхова вповні проявився у створенні нового ракетно-космічного комплексу "Циклон-4" на космодромі Алкантара (Бразилія) та у відродженні наземного комплексу на космодромі Байконур для запуску ракети-носія "Зеніт-М".
      Всі проекти ракет-носіїв, створені під його керівництвом, мають суттєві відмінності від попередніх конструкцій. При цьому вчений уміє досягати надійності (безвідмовності) нових ракет-носіїв не нижче високого рівня їхніх попередників. З багатьох нових наукових передумов він проникливо вибирає ті, які можна втілити в реальну конструкцію в стислі терміни та з належною якістю. Ці нововведення достатньо кардинальні, щоб забезпечити конструктивну перевагу ракети-носія певного класу. Особливо яскраво це виявилося у процесі перетворення бойової міжконтинентальної ракети SS-18 ("Сатана") в мирну ракету-носій "Днепр". Необхідно було істотно змінити основні технічні характеристики ракети для виконання нових завдань. Для подібної трансформації зазвичай необхідні роки та сотні мільйонів доларів. У тісному співробітництві з керівництвом Національної академії наук України, Б.Є. Патоном та його заступниками С.М. Конюхов зумів об’єднати зусилля наукових колективів для швидкого перетворення технічного вигляду ракети-носія з "воїна" на "ученого" і "трудівника". Цікаво, що для цього знадобилося на порядок менше часу та коштів, аніж передбачалося для традиційних технологій. Сьогодні ракетою-носієм "Днепр" виведено на орбіту космічні апарати Великої Британії, Франції, Італії, США та багатьох інших країн.
      Міжнародне визнання отримали його досягнення в галузі створення ракет-носіїв і космічних апаратів наукового, оборонного та народногосподарського призначення. У його роботах представлені потенційні можливості використання ракетно-космічних систем для розв’язання сучасних глобальних проблем людства. Вперше у доповіді на Міжнародному астронавтичному конгресі в Амстердамі (1999 рік) Станіслав Миколайович презентував концепцію захисту Землі від астероїдної небезпеки, засновану на добуванні енергії синтезу водню під час зіткнення з астероїдом на швидкостях близько 100 км/с. У серії доповідей на таких конгресах він представив концепцію очищення навколоземного космічного простору від техногенного забруднення. Цій же темі присвячено дослідження з можливості усунення за межі земної біосфери радіоактивних відходів атомних електростанцій за допомогою уже існуючих ракетно-космічних систем.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 422/2004 від 12 квітня 2004 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку вітчизняного ракетобудування, вагомі трудові звершення Генеральному конструктору – Генеральному директору Державного конструкторського бюро "Південне" імені М.К.Янгеля Станіславу Миколайовичу Конюхову присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      У 2006 році балотувався до Верховної Ради України від ППСУ (№ 2 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов.
      Помер 3 квітня 2011 року. Похований у Дніпропетровську на Запорізькому кладовищі.
      Доктор технічних наук (1987), професор (1991), академік Національної академії наук України (НАНУ, Відділ механіки, механіка, 11.1992). Член Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України (з 03.1996); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 06.2000). Віце-президент Міжнародної академії астронавтики (з 10.2004). Академік Міжнародної інженерної академії (1992), АІНУ (1991), Академії космонавтики імені К.Ціолковського (1994), Нью-Йоркської АН (1996), Міжнародної академії астронавтики (1997).
      Заслужений машинобудівник України (27.10.1993, за значний особистий внесок у підвищення ефективності виробництва, створення і освоєння нових видів продукції). Лауреат Державної премії СРСР (1977). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2001 року (03.12.2001, за створення та освоєння виробництва вітчизняних зернозбиральних комбайнів КЗС-9-1 "Славутич" та КЗС-1580 "Лан"). Лауреат премії імені М.Янгеля АНУ (1991). Лауреат премії Уряду РФ в галузі науки і техніки (2005). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1982); орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (09.04.2009, за значні досягнення у фундаментальних та прикладних наукових дослідженнях, розробці, впровадженні та виробництві сучасної ракетно-космічної техніки, багаторічну сумлінну працю), орденом "За заслуги" I (10.04.2007, за значний особистий внесок у зміцнення ракетно-космічного потенціалу України, вагомі здобутки у створенні і впровадженні космічних систем і технологій, високу професійну майстерність) та ІІ (02.04.1997, за видатний особистий внесок у створення ракетних і космічних комплексів, що не мають аналогів у світовій практиці) ступеня, Почесною відзнакою Президента України (орден "За заслуги" ІІІ ступеня, 1994); орденом Дружби (1997), орденом Пошани (2004); Золотою медаллю Ф.В.Уткіна (2003).
      Автор та співавтор понад 240 наукових праць в галузі статики і динаміки стійкості, раціональних способів забезпечення просторової орієнтації, механіки взаємодії твердих тіл з перешкодами за гіперзвукових швидкостей, зокрема: "М.К.Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем" (1996, "Космічна наука і технологія", т.2, №2; співавтор), "Вероятностно-статистические методы проектирования систем космической техники" (1997, співавтор), "Минометный старт межконтинентальных баллистических ракет" (1997, співавтор), "Янгель. Уроки и наследие" (2001, співавтор).

Президент України Леонід Кучма вручає Станіславу Конюхову нагородні атрибути звання Герой України


Президент України Леонід Кучма вручає Станіславу Конюхову нагородні атрибути звання Герой України.


Конюхов Станіслав Миколайович. Дніпропетровськ, Запорізьке кладовище


Конюхов Станіслав Миколайович. Дніпропетровськ, Запорізьке кладовище. Загальний вид