Корнєєв Анатолій Петрович
(23.01.1961 – 20.02.2014)
 

Корнєєв Анатолій Петрович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 890/2014 від 21.11.2014)

Пам'ятники

орден Золота Зірка

      Народився 23 січня 1961 року у селі Цвіклівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. У 1976 році закінчив рудську восьмирічну школу, у 1978 році – жванецьку середню загальноосвітню школу. У 1978-1982 роках навчався у Кам'янець-Подільському вищому військово-інженерному командному училищі. У 1982-1987 роках проходив службу в групі радянських військ у Німеччині. У 1987-1991 роках служив на Далекому Сході.
      Після здобуття Україною Незалежності повернувся на Батьківщину. У 1991-2003 роках працював на Кам'янець-Подільському хлібокомбінаті, де пройшов шлях від завідувача складу до заступника директора, безпосередньо брав участь у відкритті перших торговельних точок цього підприємства. Жив у селі Гаврилівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, де було 27 соток городу. У 2003-2007 роках був безробітним, займався городництвом, реалізовуючи власну продукцію. Зробив теплиці, у яких з 5 соток отримував 25 тонн огірків, помідорів – 12 тонн. На відкритому грунті вирощував майже все: від баклажанів до моркви. Через його руки пройшло 257 сортів картоплі, експериментував, випробовував їх придатність до наших грунтів, враховував смакові якості кожного сорту. Зрештою, у господарстві залишилося 24 найбільш надійні та продуктивні сорти. У 2007-2010 роках працював у ТОВ "Стіомі-Холдинг".
      З листопада 2010 року – голова сільської ради села Руда Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. За три роки завдяки його наполегливості, сумлінності, вмінню відстоювати інтереси людей, було газифіковано всі три населені пункти, що входять до складу Рудської сільської ради, відкрито дитячий садок, частково відремонтовано сільські дороги.
      Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ'ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя.
      Взимку 2013-2014 років регулярно їздив на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. Привозив на Майдан особисто вирощені моркву, картоплю, буряки, яблука, навіть зарізав для активістів Майдану домашню свиню. 20 лютого 2014 року загинув на вулиці Інститутській біля парапету в районі зеленого паркану за Жовтневим палацом від вогнепального поранення, куля снайпера влучила йому у серце. Похований у селі Руда Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Анатолію Петровичу Корнєєву посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Ім'я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на вулиці Інститутській. 27 березня 2014 року Кам'янець-Подільська міська рада прийняла рішення про присвоєння одній з вулиць котеджної забудови в східній частині селища Смірнова імені Анатолія Корнєєва. 20 лютого 2015 року у селі Руда на фасаді будівлі Рудської середньої загальноосвітньої школи, де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку.