Ландик Валентин Іванович
(22.11.1946)
 

Ландик Валентин Іванович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 989/2006 від 21.11.2006)

орден Держава

      Народився 22 листопада 1946 року у місті Часів-Яр Артемівського району Донецької області. У 1964-1969 роках навчався на металургійному факультеті Краматорського індустріального інституту за фахом інженер-механік, спеціальність "Машини та технології обробки металів під тиском"; кандидатська дисертація "Розробка та дослідження вдосконалених технологічних методів обробки металів тиском при виробництві деталей побутових холодильних приладів"; докторська дисертація "Формування інноваційної стратегії великих машинобудівних підприємств" (Інститут економіки промисловості НАНУ, 2003).
      З серпня 1969 року – інженер-конструктор III категорії, з вересня 1969 року – старший інженер-технолог Штеровського метизного заводу міста Міусинськ Луганської області. З травня 1970 по червень 1971 року проходив службу у лавах Радянської Армії, в/ч 03192 Ленінградського військового округу. З серпня 1971 року – майстер цеху ланцюгів №1, з жовтня 1971 року – старший інженер-технолог, з вересня 1973 року – заступник начальника цеху ланцюгів №3 з виробництва, з лютого 1977 року – начальник цеху №4, з січня 1980 року – начальник цеху ланцюгів №3, з травня 1982 року – секретар парткому Артемівського машинобудівного заводу "Перемога праці". З листопада 1985 року – директор Донецького заводу продовольчого машинобудування. З вересня 1987 року – генеральний директор ВО "Електропобутмаш" (АТ "Норд") міста Донецьк.
      З червня 1993 по квітень 1994 року – Віце-прем'єр-міністр України з питань зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій. З вересня 1993 по серпень 1994 року – голова Агентства міжнародного співробітництва та інвестицій. З серпня 1993 по лютий 1995 року – голова Міжвідомчого комітету України у справах ЕС.
      У 1994 році обраний депутатом Верховної Ради України ІІ скликання від Ленінського виборчого округу № 114 (Донецька область). 11 травня 1994 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Голова підкомітету з зовнішньоекономічних зв'язків, заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД. Член (уповноважений) групи "Незалежні". Склав свої депутатські повноваження 12 травня 1998 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІІ скликання.
      У березні 1998 року балотувався до Верховної Ради України від виборчого округу № 45 (Донецька область) але зняв свою кандидатуру. Одночасно балотувався від виборчого блоку "Партія праці та Ліберальна партія – разом!" (№ 2 у виборчому списку), але цей блок до парламенту не пройшов.
      Засновник та голова Партії праці (з 12.1992; 04.1998-11.2000 – Партія труда). Співголова Партії регіонального відродження "Трудова солідарність України" (11.2000-03.2001), заступник голови Партії регіонів (03.2001-05.2003); заступник голови Політвиконкому Партії регіонів (з 04.2003). Член Президії Партії регіонів (з 04.2008).
      У 1998-1999 роках – президент ЗАТ "Група Норд" міста Київ. У 1999-2001 роках – президент АТ "Норд" міста Донецьк. У 2001-2002 роках – генеральний директор головного підприємства ЗАТ "Група Норд" міста Донецьк.
      Складні економічні умови 1990-х років в Україні, тенденції розвитку побутової техніки у світі вимагали нових кардинальних рішень щодо відродження виробництва української побутової техніки. У цих обставинах В.І. Ландик виявив себе талановитим організатором та інженером, сміливим і далекоглядним керівником. Під його керівництвом та за безпосередньої участі було виконано масштабний аналіз технічного рівня вітчизняної побутової техніки, технологій, організаційних і фінансово-економічних форм діяльності підприємств України – виробників побутової техніки, матеріалів та комплектуючих виробів цієї техніки. Було визначено стратегію розвитку та підйому виробництва вітчизняної побутової техніки. Важливим етапом стратегії було створення власного виробництва складних комплектуючих виробів замість імпортних.
      Для вирішення поставлених завдань у 1998 році було створено об'єднання машинобудівних заводів і ряду організацій України – Група НОРД. Розробником продукції підприємств Групи став Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут побутового машинобудування міста Донецьк – головний в Україні з розробки побутової техніки. Інститут створений з ініціативи та за безпосередньої участі В.І. Ландика.
      Група НОРД шляхом концентрації фінансових і технічних ресурсів підприємств, використання банківських кредитів, централізації постачання, реалізації і сервісного обслуговування продукції виконала поставлені завдання. Було освоєно виробництво сучасних комплектуючих: компресорів, пускозахисних реле, електронних та електричних елементів тощо. У 1990-х роках почалося виробництво газових плит, пральних машин, пилососів, торгової холодильної техніки, введено в експлуатацію новий завод холодильних приладів у Донецькій області.
      Основою об'єднання, його стрижнем є головне підприємство – акціонерне товариство "НОРД", міста Донецьк. За час існування в АТ "НОРД" проведено три великі реконструкції. У 2000-2002 роках в АТ "НОРД" під керівництвом В.І. Ландика здійснено найбільшу за історію третю реконструкцію, пов'язану з переведенням холодильних приладів на озонобезпечні речовини. Впроваджено унікальне, що не має аналогів в Україні і країнах СНД, устаткування, виготовлене провідними європейськими фірмами. Розроблено й освоєно у виробництві нове покоління екологічно чистих холодильних приладів NORD з використанням холодоагенту ізобутану, спінювача теплоізоляції циклопентану. Енергоспоживання приладів знижено на 44%. Прилади відповідають класу "А" міжнародного стандарту EN-153. Конкурентоспроможність холодильних приладів у світі характеризується обсягом експорту – близько 70%, у країни Європи, СНД, Близького Сходу, Африки тощо. АТ "НОРД" щодо технічного оснащення, якості продукції стоїть в одному ряду з провідними світовими виробниками побутової холодильної техніки, є флагманом побутового машинобудування України.
      У 2002 році в Донецьку введено новий завод з виробництва електропобутової техніки. У 2002-2004 роках реконструйовано заводи в Донецьку: з виробництва торгової холодильної техніки (завод "Інтертехніка"), газових та електроплит (завод "ДЗГтаЕПА"), компресорів ("Завод Компресорів"). Технічно переоснащено заводи з виробництва: холодильників і морозильників (завод "Донбас-Плюс", Донецька область), кондиціонерів (завод "Кондиціонер", місто Краматорськ), електродвигунів і пилососів (завод "Електродвигун", місто Красноармійськ), пускозахисних реле та електронних блоків керування (завод "Потенціал", селище міського типу Макаров Київської області). Продукція підприємств сертифікована в Україні, країнах СНД, у міжнародному органі сертифікації TUV, Німеччина. Мережа сервісного обслуговування продукції Групи – 278 сервісних пунктів в Україні та країнах СНД.
      Шлях інноваційного розвитку – стратегія Групи НОРД. Розроблена "Програма сталого розвитку Групи НОРД на 2006-2015 рр.". Згідно з Програмою у 2006 році було розпочато виробництво електроводонагрівачів (завод "Кондиціонер"). Виконуються роботи з освоєння інших нових виробів, продовжується технічне переоснащення всіх підприємств. У 2005-2006 роках з ініціативи В.І. Ландика розроблені та затверджені Концепція та Науково-технічна програма сталого розвитку виробництва складної побутової (домашньої) техніки в Україні в 2006-2011 роки.
      На сьогодні Група НОРД – велике об'єднання 29 підприємств із новітніми технологіями та устаткуванням, – по суті, є самостійною галуззю побутового машинобудування в Україні. У 2006 році вироблено понад 1,3 мільйони холодильних приладів, що більш ніж на 500 тисяч перевищує рекордний показник, досягнутий ще в радянській Україні спільно всіма заводами, що випускали побутові холодильні прилади. Вироблено майже 300 тисяч газових та електроплит, 1,2 мільйони компресорів тощо. Валовий оборот Групи НОРД у 2006 році склав 5,363 мільярди гривень. Загальна чисельність працюючих перевищує 14 тисяч осіб.
      В.І. Ландик дбає і про вирішення питань соціального характеру. Понад 500 сімей мають квартири у будинках, споруджених на кошти АТ "НОРД"; збудовано бази відпочинку на узбережжі Азовського та Червоного морів, лікувально-оздоровчий комплекс, молодіжно-житловий центр, спортивний комплекс та оздоровчий табір у місті Святогірськ, там же створена і діє спортивна база з настільного тенісу – центр підготовки кращих спортсменів України.
      31 березня 2002 року обраний депутатом Верховної Ради України ІV скликання від виборчого округу № 44 (Донецька область). 14 травня 2002 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції "Єдина Україна" (05-06.2002), член фракції "Регіони України" (06.2002-09.2005), член фракції Партії "Регіони України" (з 09.2005). Член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з 06.2002). Склав свої депутатські повноваження 25 травня 2006 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІV скликання.
      Радник Прем'єр-міністра на громадських засадах (03.2003-02.2005). У 2004 році – довірена особа кандидата на пост Президента України В.Ф. Януковича в територіальному виборчому окрузі № 44.
      26 березня 2006 року обраний депутатом Верховної Ради України V скликання від Партії регіонів (№ 18 у виборчому списку). 25 травня 2006 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики (з 07.2006). Член фракції Партії регіонів (з 05.2006). Склав свої депутатські повноваження 23 листопада 2007 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України V скликання.

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 989/2006 від 21 листопада 2006 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку машинобудування, зміцнення економічного потенціалу України та багаторічну громадсько-політичну діяльність народному депутату України, президенту акціонерного товариства "НОРД" та Групи НОРД Валентину Івановичу Ландику присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      30 вересня 2007 року обраний депутатом Верховної Ради України VІ скликання від Партії регіонів (№ 18 у виборчому списку). 23 листопада 2007 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції Партії регіонів (23.11.2007-12.12.2012). Голова підкомітету з питань цін і тарифів на послуги Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики (23.01.2008-12.12.2012). Член Постійної делегації в міжпарламентській організації "Постійна делегація у Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва". Член групи з міжпарламентських зв’язків з Російською Федерацією, з Японією, з Австралією. Склав свої депутатські повноваження 12 грудня 2012 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України VІ скликання.
      28 жовтня 2012 року обраний депутатом Верховної Ради України VІІ скликання від виборчого округу № 43 (Донецька область), набравши 50,87% голосів виборців і посівши 1-е місце серед 10-ти претендентів. 12 грудня 2012 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член депутатської фракції Партії регіонів (12.12.2012-27.11.2014). Член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (25.12.2012-27.11.2014). Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Індонезія, з Республікою Польща, з Китайською Народною Республікою. Склав свої депутатські повноваження 27 листопада 2014 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України VІІ скликання.
      Кандидат технічних наук (1997), доцент (1999), доктор економічних наук (2003). Президент Федерації настільного тенісу України (з 1997); голова правління Всеукраїнської громадської організації "Україна. Порядок денний на ХХІ століття". Член президії і член правління Міжнародного союзу машинобудівників (з 03.2001). Член Міжрегіональної асоціації промисловців України (з 1992), Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП, з 1995). Академік Міжнародної академії холоду (з 1995).
      В.І. Ландик відомий не тільки як політик, суспільний діяч, господарник, а і як вчений. Одним із важливіших напрямів його наукових праць є економічні проблеми організації виробництва підприємств, макроекономіка в масштабах держави, створення цілісної системи підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері керування виробництвом і науково-технічної праці. Автор та співавтор понад 86 наукових праць, зокрема автор монографії "Исследование технологических особенностей производства и использования в условиях машиностроительного предприятия холоднокатанных листов с переменной шереховатостью" (1996), брошур: "НОРД" и его люди" (1993), "Знаю куда идем..." (1994), "О реформах" (1994), "Еще имеет Украина шанс..." (1994), "Оздоровление экономики Украины через возрождение потребления" (2000). Має 29 патенти на об'єкти інтелектуальної власності.
      Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2003 року (23.12.2003, за науково-технічні основи створення і освоєння технології масового виробництва озонобезпечних побутових холодильників та морозильників з високою енергетичною ефективністю). Нагороджений орденом "За заслуги" І (23.08.2011, за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові), II (03.07.2002, за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток регіону, високий професіоналізм та з нагоди 70-річчя утворення Донецької області) та III (21.08.1999, за самовіддану працю, визначні особисті заслуги в державному будівництві, соціально-економічному, науково-технічному і культурному розвитку України та з нагоди 8-ї річниці незалежності України) ступеня; знаками "Шахтарська слава" І (1984), II (1979) та III (1974) ступеня; орденом "За трудові досягнення" IV ступеня (2000), орденом "Слава на вірність Вітчизні" III ступеня (1999). Переможець Всеукраїнської акції "Золота фортуна" (1998). Почесний громадянин Донецька (2006, за плідну науково-технічну і виробничу діяльність, вагомий особистий внесок у розвиток машинобудування, виробництво конкурентоспроможної вітчизняної продукції, збільшення обсягів виробництва товарів народного споживання в м. Донецьку, активну громадсько-політичну роботу в місті).