Матвієнко Володимир Павлович
(05.01.1938)
 

Матвієнко Володимир Павлович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 1279/2004 від 20.10.2004)

орден Держава

      Народився 5 січня 1938 року у селі Білка Коростенського району Житомирської області. У 1955-1959 роках навчався у Київському фінансово-економічному інституті за фахом економіст, спеціальність "Фінанси та кредит". У 1967 році закінчив аспірантуру при Київському інституті народного господарства; кандидатська дисертація "Посилення ролі Будбанку в підвищенні ефективності капіталовкладень (на матеріалах Донецької області)" (1973).
      З липня 1959 року – кредитний інспектор Ждановського відділення Будбанку СРСР. З квітня 1962 року – ревізор Донецької обласної контори Будбанку СРСР. З березня 1963 року – керівник Артемівського відділення Будбанку СРСР. З березня 1967 року – заступник керівника Донецької обласної контори Будбанку СРСР. З березня 1972 року – керівник Дніпропетровської обласної контори Будбанку СРСР. З квітня 1979 року – заступник керівника, з вересня 1982 року – керівник Української республіканської контори Будбанку СРСР. У ці роки банк фінансував будівництво практично всіх промислових об'єктів, що визначають сучасний економічний потенціал України, зокрема в енергетиці, вугільній та хімічній промисловості, металургії, машинобудуванні. З вересня 1987 року – голова правління Українського республіканського банку Промбудбанку СРСР. З лютого 1991 року – голова правління Промбудбанку України.
      З серпня 1991 року – перший Голова Правління Національного банку України. За його безпосередньої участі розроблено основні напрями грошово-кредитної та фінансової політики незалежної України, Закон України "Про банки і банківську діяльність", статут Національного банку України, формується дворівнева банківська система України. В.П. Матвієнко ініціював створення національної валюти – гривні, розробив концепцію грошової реформи. Під його керівництвом був впроваджений в обіг купонокарбованець, який захистив внутрішній ринок України від загрози платіжної кризи, почали формуватись основи сучасної системи електронних платежів, Української міжбанківської валютної біржі, курсової політики Національного банку, встановлені кореспондентські відносини з провідними банками світу.
      З березня 1992 року – голова правління Промбудбанку України. З серпня 1992 року – голова правління Українського акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Промінвестбанк), який спрямовує свою діяльність на інноваційно-інвестиційний розвиток економіки країни. Завдяки кредитам Промінвестбанку створюються сучасні літаки, кораблі, сільськогосподарська техніка, вводяться виробничі потужності в багатьох галузях економіки, розвиваються підприємства всіх форм власності, реалізуються вагомі інвестиційні проекти. Частка інвестиційних кредитів перевищує 60 відсотків кредитного портфеля Промінвестбанку. Кошти банку були спрямовані, зокрема, на добудову енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС, побудову автобану Київ – Одеса, оновлення рухомого складу Укрзалізниці, створення сучасної міжнародної клініки відновного лікування в місті Трускавець, виробництво вітчизняного інсуліну на Київському ВАТ "Фармак" та на реалізацію багатьох інших інвестиційних проектів. Промінвестбанк будує стратегію розвитку на всебічній фінансовій підтримці вітчизняного товаровиробника, пріоритетах спрямування інвестицій на технологічне оновлення підприємств, розвиток агропромислового комплексу, розширення експортного потенціалу своїх клієнтів. Промінвестбанк – один із найбільших серед комерційних банків України платників податків.
      Банк входить до 1000 найбільших банків світу. У 2003 та 2004 роках англійський журнал "Банкір" за високі досягнення та надійність визнав Промінвестбанк "Банком року в Україні", а в 2004 році міжнародне агентство Moody's присвоїло банку найвищий рейтинг серед українських банків. У 2006 році Промінвестбанк отримав від Європейської бізнес-асамблеї звання "Краще підприємство Європи".

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 1279/2004 від 20 жовтня 2004 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку банківської системи, багаторічну самовіддану працю і громадську діяльність голові правління Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку Володимиру Павловичу Матвієнко присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      У 2008 році Промінвестбанк втратив платоспроможність і у ньому було введено тимчасову адміністрацію. У 2009 році фінансову установу продали російському "Внешэкономбанку", а В.П. Матвієнко став його почесним президентом.
      Член Ради з питань збереження національної культурної спадщини (06.1997-01.1998); член Комісії з питань морської політики при Президентові України (05.1998-07.2000). Член Вищої економічної ради Президента України (07.1997-11.2001); член Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України (з 05.2001).
      Кандидат економічних наук, професор. Академік Академії економічних наук України (05.2005). Дійсний член Академії інженерних наук України (Київ), Інженерної академії наук (Харків), Української технологічної академії, Української академії економічної кібернетики, Української екологічної академії наук (УЕАН). Член Національної спілки журналістів України. Член правління Міжнародної спілки діячів естрадного мистецтва, почесний член правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України.
      Заслужений діяч мистецтв України (21.08.1999, за самовіддану працю, визначні особисті заслуги в державному будівництві, соціально-економічному, науково-технічному і культурному розвитку України та з нагоди 8-ї річниці незалежності України). Нагороджений орденом Дружби народів (1986), медалями "За доблесну працю" (1970), "В пам'ять 1500-річчя Києва" (1982); орденом князя Ярослава Мудрого IV (30.08.2002, за вагомий особистий внесок у зміцнення фінансово-банківської системи України, високий професіоналізм) та V (25.12.1997, за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку банківської системи України, активне сприяння залученню інвестицій в національну економіку) ступеня, Почесною відзнакою Президента України (орден "За заслуги" ІІІ ступеня, 22.08.1996, за визначні досягнення у праці, що сприяють економічному, науково-технічному і соціально-культурному розвиткові України, зміцненню її державності і міжнародного авторитету, та з нагоди п'ятої річниці незалежності України), Почесною грамотою Кабінету міністрів України (26.07.2004, за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у забезпечення становлення банківської сфери, реалізації стратегії інвестиційно-інноваційного розвитку національної економіки і фінансової підтримки вітчизняних підприємств).
      Відзначений низкою недержавних нагород: Генерал козацтва (Київське МГО "Козацтво Запорозьке", 01.2004). "Людина року 1998-1999" (Міжнародний біографічний центр, Кембридж). Ім'я занесене до Міжнародного біографічного довідника (1998, Велика Британія), Міжнародного довідника відомих інтелектуалів (1999, Велика Британія), довідників "500 найвидатніших діячів нового тисячоліття" (2000, Велика Британія), "2000 інтелектуалів XXI століття" (2002, Велика Британія), "Видатні мислителі XXI століття" (2002, 2003, США), "Живі легенди" (2004, Велика Британія). Заступник генерального директора Міжнародного біографічного центру (Кембридж), почесний член Ради директорів Американського біографічного інституту. Володар лаврового вінка та звання лауреата Міжнародної премії за особисті видатні досягнення та заслуги перед суспільством Американського біографічного інституту, почесної нагороди "Діамант да Вінчі" та срібної медалі (2005, Міжнародний біографічний центр). Ордени Святого рівноапостольного князя Володимира Великого (1999, 2000). Ордени "Слава на вірність Вітчизні" III (1999), II ступеня (2000), "За розбудову України" IV ступеня (2000), "Козацька слава" I ступеня (2001), "За патріотизм" (2001), "За визначні досягнення" III ступеня (2001), "За церковні заслуги" (2002). Орден Преподобного Нестора Літописця I ступеня (2004). "Орден Пошани" (2000, Міжнародна кадрова академія). Почесна орденська відзнака "Суспільне визнання" II ступеня (2003, Фонд суспільного визнання). Медалі: "10 років незалежності України" (2001), "За заслуги в ХХ сторіччі" (1999), "Гетьман Конашевич-Сагайдачний" (2005), "Козацька слава" (2005). Лауреат міжнародних премій "Дружба", "Слов'яни". Лауреат Всеукраїнських фестивалів і конкурсів: "Пісенний вернісаж", "Дитячий пісенний вернісаж", "Пісня року", "Боромля", "Сонячний скіф", "Рось", "Відродженні джерела", "Шлягер", "Українська родина" тощо. Мала планета 6622 (відкрита у 1978 році) названа в честь В.Матвієнка (1998).
      Автор численних праць з економіки, банківської справи та філософії, зокрема книг: "Держава і банки" (1996), "Автограф на гривні" (2000), "Роздуми банкіра" (2002), "Промінвестбанк: стратегія відтворення" (2002), "Желаемое и действительное" (2003), "Філософсько-економічні погляди" (2003). Автор поетичних і пісенних збірок: "Люблю я свою Україну" (1997), "На рідних роздолах" (1999), "Пісне моя зоряна" (2001), "Душі моєї хвилювання" (2001), "Оберіг пам'яті" (2001); збірки "Дотепні слова" (2000, 2005), "Моє село" (2004).