Мірошниченко Євгенія Семенівна
(12.06.1931 – 27.04.2009)
 

Мірошниченко Євгенія Семенівна

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 577/2006 від 26.06.2006)

Пам'ятники

орден Держава

      Народилася 12 червня 1931 року у селі Перше Радянське Вовчанського району Харківської області. У 1951-1957 роках навчалася на вокальному факультеті Київської державної консерваторії імені П.І. Чайковського. У 1957-1990 роках – солістка (лірико-колоратурне сопрано) Київського театру опери та балету імені Т.Г. Шевченка. У 1960-1961 роках проходила стажування в театрі "Ла-Скала" у Мілані. Гастролювала в СРСР, а також Чехословаччині, Польщі, Китаї, Канаді, США, Болгарії, Румунії, Югославії, Франції, Японії тощо.
      Партії: Лючія ("Лючія ді Ламмермур" Доніцетті), Лакме ("Лакме" Деліба), Віолетта, Джільда ("Травіата", "Ріголетто" Верді), Цариця ночі, мадам Зільберкланг ("Чарівна флейта", "Директор театру" Моцарта), Манон ("Манон" Массне), Розіна ("Севільський цирюльник" Россіні), Церліна ("Фра-дияволо" Обера), Мюзетта ("Богема" Пуччіні), Шемаханська цариця, Марфа ("Золотий півник", "Царева наречена" Римського-Корсакова), Венера ("Енеїда" Лисенка), Йолан ("Милана" Майбороди); моноопера Губаренка за мотивами твору А.Барбюса "Ніжність" тощо. Сотні концертів (в репертуарі: арії (зокрема з опер "Сомнамбула" і "Норма" Беллінні тощо), сотні романсів, народних пісень).
      На фірмі "Мелодія" записала на пластинки дві українські народні пісні ("Ні, мамо, не можна нелюба любить", "Ой піду я межи гори"), Концерт для голосу з оркестром Глієра та арії з опер зарубіжних композиторів (Доніцетті, Верді). Знімалася у фільмі "Лючія ді Ламмермур".
      З 1980 року – викладач, з 1990 року – професор катедри вокалу Київської державної консерваторії імені П.І. Чайковського. Член президії Комітету з Державних премій України імені Т.Г. Шевченка (з 09.1996); член Комітету Національної премії України імені Т.Г. Шевченка (09.1999-10.2001).

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 577/2006 від 26 червня 2006 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку музичної культури, піднесення престижу вітчизняного оперного мистецтва в світі, багаторічну самовіддану творчу та педагогічну діяльність професору кафедри сольного співу Національної музичної академії імені П.І.Чайковського, народній артистці України Євгенії Семенівні Мірошниченко присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Померла 27 квітня 2009 року. Похована у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища (дільниця № 52а, VIP-дільниця).
      Народна артистка СРСР (19.06.1965). Член Спілки театральних діячів України (з 1957). Лауреат Міжнародного конкурсу вокалістів у Тулузі (1958, II премія), Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві (1957, срібна медаль). Лауреат Державної премії України імені Т.Г. Шевченка (1972). Лауреат Державної премії СРСР (1981). Нагороджена орденом Леніна (1967), орденом Жовтневої революції (1976), орденом Дружби народів (11.06.1981); орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (11.06.2001, за видатні особисті заслуги перед українською державою у розвитку культури і мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність), Почесною відзнакою Президента України (орден "За заслуги" ІІІ ступеня, 12.06.1996, за видатний внесок у розвиток української музичної культури, багаторічну виконавську і педагогічну діяльність). Почесний громадянин Києва (23.05.2003) та Харкова (2001, за досягнення в сфері світової культури).
      У Києві на Алеї зірок біля Пасажа (вулиця Хрещатик № 15) встановлено зірку Є.С. Мірошниченко.

Мірошниченко Євгенія Семенівна. Байкове кладовище. Дільниця № 52а (VIP-дільниця)


Мірошниченко Євгенія Семенівна. Схема розташування могили на Байковому кладовищі. Дільниця № 52а (VIP-дільниця)