Моторний Дмитро Костянтинович
(02.11.1927)
 

Моторний Дмитро Костянтинович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 972/2002 від 02.11.2002)
ДВІЧІ ГЕРОЙ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ
(Указ Президії Верховної Ради СРСР від 22.03.1966 та 20.01.1986)

орден Держава

медаль Серп і Молот

медаль Серп і Молот

      Народився 2 листопада 1927 року у селі Родзянчино Бобринецького району Зинов'євської округи, нині – село Трудолюбівка Бобринецького району Кіровоградської області. У 1932 році разом з батьками переїхав у село Преображенка Чаплинського району Херсонської області. У 1941 році закінчив 6 класів неповної середньої школи. У 1944-1948 роках працював трактористом, шофером радгоспу імені Карла Маркса села Балтазарівка Чаплинського району Херсонської області. У 1948-1952 роках навчався у Херсонському суднобудівному технікумі. У 1952-1953 роках працював помічником майстра, майстром, старшим майстром Херсонського суднобудівного заводу.
      У 1953 році на заклик держави піднімати село добровільно поїхав у найвіддаленішу від Херсона й найвідстаючу Ушкальську МТС Верхньорогачицького району Херсонської області, де чотири роки працював завідуючим майстерні. У 1957-1959 роках навчався на спеціальному факультеті Мелітопольського інституту механізації і електрифікації сільського господарства, де здобув фах інженера-механіка. У 1959-1963 роках – головний інженер, з лютого 1963 року – голова колгоспу імені Кірова (з 1997 – приватно-орендний кооператив "Зоря") села Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області.
      Чорнобаївка, перш за все, була відома своїми високими врожаями. Господарство знаходиться в зоні ризикованого землеробства. За радянських часів воно мало 1500 гектар зрошувальних земель, та селяни власним коштом і власними силами додали ще 2500 і виборювали свого часу рекорди всесоюзного масштабу. Наприклад, у 1984 році з площі 200 гектар отримали 924 центнери помідорів, а озимої пшениці – по 78-80 центнерів з гектара.
      У 2001 році показники господарства по урожайності озимої пшениці (головної зернової культури півдня України) одні з найвищих у районі та області. В "Зорі" вирішили відновити позиції у вирощуванні традиційної для півдня культури – помідорів. В результаті відпрацьовано такі технології та сорти, які дозволяють і в складних погодних умовах отримувати стабільно високі врожаї. В кооперативі реконструювали власний консервний цех і вся овочева продукція надходить на переробку сюди, а не посередникам. А це додаткові робочі місця, прибуток у касу господарства. Не підвів професійний досвід керівника господарства і у виборі стратегії розвитку тваринництва. Коли в інших господарствах майже ліквідували тваринництво, тут зберігали поголів'я великої рогатої худоби (всього 3500 голів) та продовжували селекційну роботу. І не даремно. Наказом Міністерства аграрної політики України в господарстві було затверджено два племінних заводи з розведення молочної худоби: червоної степової та англерської. Із 22 господарств Бєлозерського району кооператив забезпечує понад 60% валового надою молока по району. Справно працює млинокомплекс. Виробляють крупи, олію, борошно, печуть хліб.
      Велику увагу Д.К. Моторний приділяв будівництву виробничої та соціально-побутової сфери. Це будівництво консервного цеху, механізованого току, молокопереробного цеху, фруктосховища, приміщень для утримання великої рогатої худоби, а також палацу культури, дитсадка, школи, спортзалу, амбулаторії, пансіонату, газової та водопровідної мережі тощо. Всі роботи виконувала будівельна бригада кооперативу, за власні кошти, без кредитів та державного бюджету. У підсумку, створена база переробних підприємств, досягнуто стабільних високих врожаїв сільськогосподарських культур та високої продуктивності тваринництва, чим забезпечується рентабельність у межах 90-100%. В палаці культури регулярно працює дев'ять колективів художньої самодіяльності. За ініціативою Дмитра Моторного, який є великим шанувальником народної пісні, палац культури кооперативу став засновником міжрегіонального фестивалю хорового співу "Чорнобаївський заспів".

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 972/2002 від 2 листопада 2002 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку агропромислового комплексу, впровадження сучасних форм господарювання голові приватно-орендного кооперативу "Зоря" Білозерського району Херсонської області Дмитру Костянтиновичу Моторному присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Депутат Верховної Ради УРСР 10-11 скликань. Народний депутат СРСР від Союзної ради колгоспів (03.1989-1991). Голова ради колгоспів України (06.1987-10.1992). Був членом Центральної ревізійної комісії КПРС. У 1999 році довірена особа кандидата у Президенти України Л.Д. Кучми у загальнодержавному виборчому окрузі. Почесний член Української Академії аграрних наук (УААН, Відділ регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва, 03.2001).
      У 2002 році балотувався до Верховної Ради України від виборчого округу № 184 (Херсонська область), але програв, зайнявши 7 місце (24 претенденти). У 2006 році балотувався до Верховної Ради України від Народного блоку Литвина (№ 91 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов.
      Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року за досягнуті успіхи в розвитку тваринництва, збільшенні виробництва і заготівель м'яса, молока, яєць, вовни та іншої продукції голові колгоспу імені С.М. Кірова Білозерського району Херсонської області Дмитру Костянтиновичу Моторному присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі "Серп і Молот".
      Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 січня 1986 року за видатні успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва, впровадження інтенсивних технологій і досягнень науково-технічного прогресу, дострокове виконання планів виробництва і продажу державі продукції землеробства і тваринництва в одинадцятій п'ятирічці голові колгоспу імені С.М. Кірова Білозерського району Херсонської області Дмитру Костянтиновичу Моторному вдруге присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі "Серп і Молот".
      Заслужений працівник сільського господарства УРСР (1977). Лауреат республіканської премії імені В.К. Семінського (1988), премії імені В.І. Вернадського (2000).
      Нагороджений радянськими нагородами: трьома орденами Леніна (22.03.1966, 14.02.1975, 20.01.1986), орденом Жовтневої революції (08.04.1971), медалями: "За доблесний труд в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр." (1945), "Двадцять років Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр." (1965), "50 років Збройних сил СРСР" (1970), "За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна" (1970), "Тридцять років Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр." (1975), "Ветеран праці" (1983), "Сорок років Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр." (1985), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1987); нагородами Співдружності Незалежних Держав: медалями "П'ятдесят років Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр." (1995), "Маршал Советского Союза Жуков" (1997), "Шістдесят років Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр." (2005); українськими нагородами: орденом князя Ярослава Мудрого ІV (15.11.2012, за значний особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, вагомі трудові досягнення, багаторічну самовіддану працю та з нагоди Дня працівників сільського господарства) та V (27.10.1997, за значний особистий внесок у розвиток агропромислового комплексу, багаторічну сумлінну працю) ступеня. Відзначений срібними медалями ВДНГ СРСР (1967, 1972), золотими медалями ВДНГ СРСР (1975, 1982, 1983, 1989), дипломами пошани ВДНГ СРСР (1984), з врученням автомобіля "Москвич" (1986), Почесною медаллю Радянського фонду миру (1985); дипломом "Краща людина року Херсонщини" в номінації "Працівник сільського господарства року" (2001), Трудовою відзнакою Міністерства аграрної політики України "Знак Пошани" (2002), Почесною відзнакою "За багаторічну плідну працю в галузі культури" (2003), Почесною відзнакою Держводгоспу України (2004). Відмінник освіти СРСР (1987). Лауреат рейтингу "Золота Фортуна" (2000).
      Автор книги "Земля і люди" (1980).