Микитин Ярослав Іванович
(22.10.1943)
 

Микитин Ярослав Іванович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 384/2004 від 01.04.2004)

орден Держава

      Народився 22 жовтня 1943 року в селі Дорогичивка Залещицького району Тернопільської області. У 1963 році вступив до Львівського політехнічного інституту, у 1966 році був переведений до Кишинівського політехнічного інституту, який закінчив у 1968 році за фахом інженер-механік.
      Трудову діяльність розпочав робітником Летячивського сільського споживчого товариства села Дорогичивка. З 1968 року працював інженером-технологом на Харківському електромеханічному заводі, головним інженером Каховського тресту колгоспів Херсонської області. З 1973 року працює на Каховському заводі устаткування електрозварювання. Пройшов всі ступені виробничої діяльності: у 1973-1978 роках – начальник конструкторського бюро, у 1978-1984 роках – головний конструктор, у 1984-1990 роках – головний інженер. З 1990 року – директор заводу, з 1996 року – голова правління ВАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування".
      ВАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" – найбільший у країнах СНД по обсягах виробництва, номенклатурі продукції й чисельності працівників, виготовлювач і розроблювач електрозварювального устаткування для дугового й контактного зварювання. Електрозварювальне устаткування, виготовлене в Каховці, успішно конкурує із кращими зразками техніки провідних закордонних фірм і експлуатується в 76 країнах миру, у тому числі в США, Австрії, Китаї, Південної Кореї, Канаді, Австралії.
      Останнім часом завод цілеспрямовано удосконалює продукцію, поступово розширюючи перелік устаткування. Неухильно триває процес відновлення і модернізації продукції з використанням досягнень науки і передових технологій. Підприємство є світовим лідером у виробництві підвісних і стаціонарних рейкозварювальних, трубозварювальних машин і комплексів для контактного стикового зварювання. Сьогодні тут випускаються рейкозварювальні машини нового покоління: К 900, К 920, К 1000, К 924, що перевершують закордонні аналоги. Застосування в них мікропроцесорної системи керування і контролю режимів зварювання дозволяє контролювати і реєструвати якість зварених швів.
      Велику увагу керівництво заводу приділяє вирішенню соціально-побутових питань: для зручності робітників обладнані роздягальні, душові з гарячою водою, працює хімчистка, перукарня. Безкоштовним для працівників заводу є медичне обслуговування та лікування у профілакторії. У 2002 році 186 сімей заводчан отримали квартири в центрі міста. Відпустку працівники заводу можуть провести на базах відпочинку, що розташовані на Азовському морі та на березі Дніпра. А у вільну годину – відпочити у заводському будинку культури або вболівати за футбольну команду чи прийняти участь у заводській спартакіаді.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 384/2004 від 1 квітня 2004 року за визначний особистий внесок у зміцнення промислового потенціалу України, виробництво конкурентоспроможної на світовому ринку електрозварювальної техніки, багаторічну сумлінну працю голові правління акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" Херсонської області Ярославу Івановичу Микитину присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Був депутатом Херсонської обласної ради XXI, XXII, XXIII, XXIV скликань; членом комісії з питань регламенту депутатської діяльності та етики, законності та правопорядку, місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою.
      Академік Академії інженерних наук України (1991). Академік Американської Академії бізнесу.
      Заслужений машинобудівник України (20.09.1995, за заслуги в розвитку вітчизняного машинобудування, особистий внесок у підвищення ефективності виробництва, високий професіоналізм). Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР в області науки і техніки (1987). Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (16.04.1999, за активну участь у суспільно-політичному житті та особистий внесок у розроблення Програми реформування економіки та соціально-економічного розвитку Херсонської області на період до 2001 року), Почесною грамотою Верховної Ради України (2003).