Омельченко Григорій Омелянович
(04.05.1951)
 

Омельченко Григорій Омелянович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 136/2010 від 08.02.2010)

орден Держава

      Народився 4 травня 1951 року у селі Новоселиці Миргородського району Полтавської області у селянській родині. У 1968-1969 роках – робітник радгоспу села Дібрівка Миргородського району. У 1969-1971 роках проходив службу у лавах Радянської Армії. У 1976 році закінчив юридичний факультет Київського університету імені Т.Г. Шевченка за фахом юрист. Захистив кандидатську дисертацію на тему: "Застосування запобіжних заходів до неповнолітніх в стадії попереднього розслідування".
      У 1976-1983 роках – слідчий, старший слідчий, заступник начальника слідчого відділу Міністерства внутрішніх справ УРСР. У 1983-1986 роках – ад'юнкт Київської вищої школи міліції Міністерства внутрішніх справ СРСР. У 1986-1992 роках – викладач, старший викладач, виконуючий обов'язки доцента Київської вищої школи міліції (нині – Українська академія внутрішніх справ). Був делегатом XXVІІІ з'їзду КПРС. У березні 1990 року балотувався до Верховної Ради України від виборчого округу № 7, але програв, набравши 9,4% голосів виборців і посівши 4-е місце серед 22-х претендентів.
      У 1992-1994 роках – начальник відділу боротьби з корупцією і організованою злочинністю Головного управління військової контррозвідки Служби безпеки України (СБУ). Був консультантом Комісії з питань оборони і державної безпеки Верховної Ради України І скликання. Надавав допомогу правоохоронним органам Республіки Куба, країн Латинської Америки, Азії, Африки, Близького Сходу, Східної Європи.
      У 1994 році обраний депутатом Верховної Ради України ІІ скликання від Кременчуцько-Крюківського виборчого округу № 322 (Полтавська область). 11 травня 1994 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Член групи "Реформи". Брав участь у підготовці Конституції України. Співавтор законів про боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, з відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом, з незаконним обігом наркотиків. Один із ініціаторів скасування депутатської недоторканності для депутатів місцевого рівня. Склав свої депутатські повноваження 12 травня 1998 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІІ скликання.
      29 березня 1998 року обраний депутатом Верховної Ради України ІІІ скликання від виборчого округу № 146 (Полтавська область). Одночасно балотувався від виборчого блоку "Вперед, Україно!" (№ 2 у виборчому списку), але блок до парламенту не пройшов. 12 травня 1998 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (07.1998-02.2000), член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 02.2000), голова депутатської слідчої комісії (з 06.1999). Уповноважений представник групи "Незалежні" (07.1998-03.2000). Склав свої депутатські повноваження 14 травня 2002 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІІІ скликання.
      31 березня 2002 року обраний депутатом Верховної Ради України ІV скликання від блоку Юлії Тимошенко (№ 3 у виборчому списку). 14 травня 2002 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції Блоку Юлії Тимошенко (з 05.2002). Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 06.2002). Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань додержання вимог законодавства України під час розслідування Головним управлінням МВС України у місті Києві кримінальної справи щодо дорожньо-транспортної події 2 листопада 2003 року за участю народного депутата України Черновецького Л.М. Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України, народного депутата України Ющенка Віктора Андрійовича. Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин організації касетного скандалу та його впливу на стан національної безпеки України. Член групи з міжпарламентських зв’язків з Турецькою Республікою, з Латвійською Республікою, з Королівством Бельгія, з Федеративною Республікою Німеччина, з Республікою Болгарія, з Королівством Малайзія, з Великобританією. Склав свої депутатські повноваження 25 травня 2006 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІV скликання.
      26 березня 2006 року обраний депутатом Верховної Ради України V скликання від блоку Юлії Тимошенко (№ 7 у виборчому списку). 7 червня 2006 року на черговому засіданні Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 07.2006), голова підкомітету з питань міжнародного співробітництва у сфері боротьби з організованою злочинністю, корупцією і тероризмом. Член фракції "Блоку Юлії Тимошенко" (з 05.2006). Член Виконавчого Комітету в міжпарламентській організації "Національна парламентська група в Міжпарламентському Союзі". Заступник члена Постійної делегації в міжпарламентській організації "Постійна делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи". Член групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Вірменія, з Китайською Народною Республікою, з Великобританією, з Федеративною Республікою Німеччина, з Республікою Білорусь, з Італійською Республікою, з Грузією, з Австрійською Республікою, з Королівством Бельгія, з Канадою, з Грецькою Республікою, з Турецькою Республікою, з Королівством Іспанія, з Французькою Республікою, з Швейцарською Конфедерацією, з Японією, з Сполученими Штатами Америки, з Російською Федерацією, з Республікою Болгарія. 15 червня 2007 року достроково склав свої депутатські повноваження.
      30 вересня 2007 року обраний депутатом Верховної Ради України VІ скликання від блоку Юлії Тимошенко (№ 7 у виборчому списку). 23 листопада 2007 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції "Блок Юлії Тимошенко" (11.2007-10.2009). Член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 12.2007), голова підкомітету з питань міжнародного співробітництва у сфері боротьби з організованою злочинністю і тероризмом та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (з 01.2008). Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин щодо самовільного захоплення земельних ділянок, незаконного будівництва у місті Сімферополі жилих, офісних і розважальних центрів, а також бездіяльності правоохоронних органів. Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи. Член групи з міжпарламентських зв’язків з Федеративною Республікою Німеччина, з Французькою Республікою. Склав свої депутатські повноваження 12 грудня 2012 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України VІ скликання.
      Один з засновників Союзу офіцерів України (СОУ). Голова СОУ (03.1992-04.1993). Заступник голови СОУ (04.1993-1998). Член Координаційного комітету боротьби з організованою злочинністю (12.1994-02.1996). Член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України (10.1997-07.2000). Член Української Народної Партії (УНП) "Собор". Заступник голови УНП "Собор" (12.1999-04.2002). Після злиття у квітні 2002 року Української Республіканської партії та Української Народної Партії "Собор" – заступник голови Української Республіканської Партії (УРП) "Собор" (04.2002-11.2005). Член президії Центральної ради. Голова СОУ (06.2002-04.2005). Створив громадську організацію та депутатське об'єднання "Антимафія" й очолив їх.

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 136/2010 від 8 лютого 2010 року за визначні особисті заслуги в утвердженні незалежної Української держави, самовідданість у відстоюванні конституційних прав і свобод громадян України, багаторічну плідну законодавчу і громадсько-політичну діяльність народному депутату України Григорію Омеляновичу Омельченко присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      У 2012 році балотувався до Верховної Ради України від партії "Наша Україна" (№ 10 у виборчому списку), але партія до парламенту не пройшла.
      Кандидат юридичних наук, доцент. Генерал-майор (08.2006). Генерал-лейтенант (08.2007). Майстер спорту з рукопашного бою.
      Нагороджений медалями Радянського Союзу. У 2002 році удостоєний найвищої відзнаки Канадського Королівського Легіону – Хреста "Вікторія" за особливі заслуги у відродженні Української державності.
      Автор понад 200 наукових і публіцистичних праць, 5 навчальних посібників.

Президент України Віктор Ющенко вручає Григорію Омельченко нагородні атрибути звання Герой України


Президент України Віктор Ющенко вручає Григорію Омельченко нагородні атрибути звання Герой України.