Остапчук Віктор Миколайович
(16.05.1955)
 

Остапчук Віктор Миколайович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 1294/2004 від 21.10.2004)

орден Держава

      Народився 16 травня 1955 року у місті Магнітогорськ Челябінської області (Росія) в робітничій родині. У 1958 році родина переїхала у місто Старий Оскіл Бєлгородської області, а у 1962 році у місто Губкін цієї ж області. В 1972 році закінчив Губкінську середню школу № 5. У 1972-1977 роках навчався на механічному факультеті Харківського інституту інженерів залізничного транспорту імені С.М. Кірова за спеціальністю "Тепловози та тепловозне господарство". У 2000 році захистив кандидатську дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю "Технологія машинобудування".
      Трудову діяльність розпочав 8 жовтня 1977 року майстром Локомотивного депо Основа Південної залізниці. З жовтня 1977 по травень 1979 року проходив службу у лавах Збройних сил. З травня 1979 року – майстер Локомотивного депо Основа. З січня 1982 року – заступник начальника Дорожнього центру науково-технічної інформації Південної залізниці. З травня 1984 року – заступник начальника технічного відділу Південної залізниці. З грудня 1986 року – секретар парткому Управління Південної залізниці. З травня 1990 року – начальник Електровозного депо "Жовтень" Південної залізниці. З листопада 1995 року – начальник Госпрозрахункової служби локомотивного господарства Південної залізниці. З листопада 1997 року – головний інженер, з квітня 2000 року – перший заступник начальник, з квітня 2000 по червень 2005 року – начальник Південної залізниці (Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця").
      В.М. Остапчук надав Залізниці динамічного розвитку, оновив багато вокзалів, зупинних пунктів, привокзальних площ. Були створені умови для збільшення пропускної здатності вантажопотоків, розширені транзитні можливості магістралі. Проведена повна електрифікація, розбудовані нові підстанції, технічні споруди. Під його керівництвом у 2002 році на Південній залізниці відбувся пуск в експлуатацію першого в країні швидкісного експресу "Харків-Київ", реконструйовано будівлі вокзалу та Привокзальної площі. З його ініціативи вперше в Україні для перевезення пасажирів у приміському сполученні на ділянках Харків-Дворічна та Харків-Суми введено в експлуатацію рейкові автобуси.
      У 1990 та 1998 роках обирався депутатом Ленінської районної ради міста Харкова. У 2002 році – депутатом Харківської обласної ради. У 2004 році – довірена особа кандидата на пост Президента України В.Ф. Януковича в територіальному виборчому окрузі № 184.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 1294/2004 від 21 жовтня 2004 року за визначний особистий внесок у спорудження об'єктів транспортної інфраструктури України, забезпечення безперебійного перевезення вантажів і пасажирів залізничним транспортом начальнику Південної залізниці Віктору Миколайовичу Остапчуку присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      У липні-серпні 2005 року – професор катедри Економіки розміщення продуктивних сил (ЕРПС), з вересня 2005 року – проректор з навчальної роботи та практичної підготовки студентів Української державної академії залізничного транспорту. З грудня 2005 року – начальник Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця".
      Член Партії "Відродження"; заступник голови Партії "Відродження" (з 05.2005). У 2006 році знов обраний депутатом Харківської обласної ради, керівник фракції "Відродження. У 2006 році балотувався до Верховної Ради України від Партії "Відродження" (№ 6 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов. 31 жовтня 2010 року обраний депутатом Харківської обласної ради VI скликання. Член постійної комісії з питань паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства, промисловості, будівництва, транспорту, доріг та зв'язку.
      Велику увагу приділяє розвитку культури, спорту, відродження духовності. Він є почесним президентом волейбольного клубу "Локомотив", що став восьмикратним чемпіоном України, п'ятикратним володарем Кубка України, володарем Кубка кращих клубних команд Європи. Під його керівництвом проводиться всеукраїнський конкурс бандуристів, реставровано і збудовано багато каплиць і храмів у різних регіонах України. А дитяча залізниця "Мала Південна" вже вп'яте поспіль стає найкращою дитячою залізницею України.
      28 жовтня 2012 року обраний депутатом Верховної Ради України VІІ скликання від виборчого округу № 177 (Харківська область), набравши 56,82% голосів виборців і посівши 1-е місце серед 7-ми претендентів. 12 грудня 2012 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член депутатської фракції Партії регіонів (12.12.2012-23.02.2014), член депутатської групи "Економічний розвиток" (16.05.2014-27.11.2014). Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв'язку (25.12.2012-10.01.2013). Голова підкомітету з питань залізничного транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв'язку (10.01.2013-27.11.2014). Член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Швеція, з Азербайджанською Республікою, з Естонською Республікою, з Федеративною Республікою Німеччина, з Королівством Норвегія. Склав свої депутатські повноваження 27 листопада 2014 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України VІІ скликання.
      26 жовтня 2014 року обраний депутатом Верховної Ради України VІІІ скликання від виборчого округу № 177 (Харківська область), набравши 47,70% голосів виборців і посівши 1-е місце серед 10-ти претендентів. 27 листопада 2014 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член депутатської групи "Економічний розвиток" (з 27.11.2014). Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту (з 04.12.2014).
      Академік Академії транспорту України (2000).
      Заслужений працівник транспорту України (24.07.2001, за вагомий особистий внесок у підвищення ефективності використання залізничного транспорту, забезпечення виконання завдань з перевезення вантажів і пасажирів). Лауреат Державної премії України в галузі архітектури 2004 року (23.06.2004, за комплексну регенерацію історико-архітектурного середовища та ансамблів вокзальних комплексів у місті Харкові та Харківській області). Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня (31.10.2003, за вагомий особистий внесок у підвищення ефективності використання залізничного транспорту, забезпечення виконання завдань з перевезення вантажів і пасажирів та з нагоди Дня залізничника); знаком "Почесному залізничнику" (1991); Міжнародною нагородою "Золотий Меркурій" (2001), Срібною георгіївською медаллю "Честь. Слава. Труд" IV ступеня (2002), Почесною відзнакою "Слобожанська слава" (2002); орденом Преподобних Антонія і Феодосія Печерських II ступеня (2003). Почесний громадянин Харкова (2010), Харківської області (2007), міста Люботин Харківської області (23.07.2002).