Павличко Дмитро Васильович
(28.09.1929)
 

Павличко Дмитро Васильович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 1140/2004 від 27.09.2004)

орден Держава

      Народився 28 вересня 1929 року у селі Стопчатів Косівського району Івано-Франковської області в селянській сім'ї. У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені І. Франко за фахом філолог.
      У 1953 року працював завідуючим літературної частини Львівського театру юного глядача імені М.Горького. З 1953 року – аспірант катедри української літератури Львівського державного університету імені І.Франка. З 1956 року – завідуючий відділу поезії, журнал "Жовтень". У 1958-1964, 1978-1986 та з 1995 року – на творчій роботі. У 1964-1966 роках – сценарист при Кіностудії імені О.Довженка. У 1966-1968 роках – секретар правління Спілки письменників України. У 1970-1978 роках – головний редактор журналу "Всесвіт". У 1986-1988 роках – секретар правління Спілки письменників України та СРСР. У 1989-1991 роках – народний депутат СРСР. Член КПРС до березня 1990 року. У 1989-1990 роках – голова Товариства української мови. Один з засновників Народного Руху України (НРУ), член Великої ради НРУ. Поет, перекладач.
      Автор збірок: "Любов і ненависть" (1953), "Моя земля" (1955), "Чорна нитка" (1958), "Бистрина" (1959), "Днина" (1960; Республіканська комсомольська премія імені М.Островського за 1961), "На чатах" (1961), "Пальмова віть" (1962), "Жест Нерона" (1962), "Пелюстки і леза" (1964), "Гранослов" (1968), "Хліб і стяг" (1968), "Сонети подільської осені" (1973), "Таємниця твого обличчя" (1974, 1979), "Любов і ненависть" (вибране, 1975; Державна премія України імені Т.Г. Шевченка, 1977), "Сонети" (1978), "Вибрані твори" (в 2 т., 1981), "Вогнище" (1981), "Світовий сонет" (антологія перекладів) (1983), "Спіраль" (1984), "Задивлений у будущину" (1986), "Поеми і притчі" (1986), "Вибрані вірші" (1986), "Рубаї" (1987), "Твори" (в 3 т., 1989), "Покаянні псалми" (1994), "За нас" (1995), "Ностальгія" (1998), "Наперсток" (2002), "Рубаї" (2003); збірки літературно-критичних статей: "Магістралями слова" (1977), "Над глибинами" (1983), "Біля мужнього світла" (1988); сценаріїв художніх фільмів: "Сон" (1965), "Захар Беркут" (1970); книжок для дітей. Пісні на слова Д.Павличка: "Два кольори", "Долиною туман тече", "Лелеченьки" та інші. Окремими виданнями твори виходили в перекладах російською, естонською, болгарською, польською, словацькою мовами. Автор перекладів: "Антологія словацької поезії ХХ століття" (1997), "Сонети" В.Шекспіра (1998), антологія "50 польських поетів" (2000), "Поезії" Хосе Марті (2001) та інші.
      У березні 1990 року обраний депутатом Верховної Ради України І скликання від Збаразького виборчого округу № 358 (Тернопільська область). 15 травня 1990 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. З червня 1990 року Голова Комісії Верховної Ради України у закордонних справах. Входив до Народної ради, фракції конгресу Національно-демократичних сил. Лідер парламентської фракції Демократичної партії України. Був членом Президії Національної Ради Демократичної партії України. Склав свої депутатські повноваження 10 травня 1994 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України І скликання.
      У 1994 році балотувався до Верховної Ради у Чигиринському виборчому окрузі № 428 (Черкаська область), але вибори програв, посівши 4-е місце (13 претендентів). До липня 1995 року – координатор Ради демократичного об'єднання "Україна". З жовтня 1995 по травень 1998 року – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словацькій Республіці.
      29 березня 1998 року обраний депутатом Верховної Ради України ІІІ скликання від Народного Руху України (№ 33 у виборчому списку). 12 травня 1998 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (з 07.1998). Член фракції Народного Руху України (з 05.1998). Склав свої депутатські повноваження 17 березня 1999 року у зв'язку із призначенням Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Польща.
      З 26 лютого 1999 по 11 січня 2002 року – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 1140/2004 від 27 вересня 2004 року за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність письменнику, громадському діячу Дмитру Васильовичу Павличко присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      У 2002 році балотувався до Верховної Ради України від блоку В.Ющенка "Наша Україна" (№ 99 у виборчому списку), але тоді до парламенту не пройшов; 21 жовтня 2005 року прийняв присягу та став депутатом Верховної Ради України ІV скликання, посівши місце одного з Народних депутатів, які перейшли на роботу до Уряду. Член фракції Української Народної Партії (21.10.2005-25.05.2006). Склав свої депутатські повноваження 25 травня 2006 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІV скликання.
      У 2006 році балотувався до Верховної Ради від Українського народного блоку Костенко і Плюща, але блок до парламенту не пройшов. З серпня 2006 року – голова Української всесвітньої координаційної ради. У 2010 році – довірена особа кандидата у Президенти України В.А. Ющенко у єдиному загальнодержавному виборчому окрузі.
      У 2012 році балотувався до Верховної Ради України від партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (№ 150 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов. У 2014 році балотувався до Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка" (№ 133 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов.
      Дипломатичний ранг – Надзвичайний і Повноважний Посол (07.1999). Державний службовець 1-го рангу (06.1994).
      Лауреат літературної премії Словаччини імені П.Гвездослава, літературної премії Болгарії імені Христо Ботєва. Заслужений діяч культури Польщі. Почесний доктор Львівського національного університету імені І.Франка (2000). Почесний доктор Варшавського університету (2002). Почесний професор Національного університету "Києво-Могилянська академія" (2002).
      Нагороджений радянськими нагородами: орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, орденом "Знак Пошани", Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР; українськими нагородами: орденом Свободи (22.01.2015, за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм), орденом князя Ярослава Мудрого IV (25.09.2009, за визначний особистий внесок у збагачення літературної спадщини українського народу, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність та з нагоди 80-річчя від дня народження) та V (12.07.1999, за вагомий особистий внесок у розвиток дипломатичної служби, піднесення авторитету України на міжнародній арені) ступеня, орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (27.06.1997, за особистий внесок у розробку, підготовку та прийняття Конституції України, активну законотворчу роботу), ювілейною медаллю "25 років незалежності України" (19.08.2016, за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу); іноземними нагородами: Командорським хрестом і з Зіркою Ордена за заслуги (12.2001, Польща).