Петренко Володимир Іванович
(01.03.1944)
 

Петренко Володимир Іванович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 1235/2004 від 13.10.2004)

орден Держава

      Народився 1 березня 1944 року у селі Кийлів Бориспільського району Київської області. У 1966-1971 роках навчався у Київському автомобільно-дорожньому інституті на дорожньо-будівельному факультеті за фахом інженер-будівельник, "Мости і тунелі"; кандидатська дисертація: "Розробка та обгрунтування параметрів нових технологій проходки виробок великого перерізу в складних інженерно-геологічних умовах." (2000, Національна гірнича академія України).
      З жовтня 1961 року – черговий слюсар Київського заводу "Червоний гумовик". З листопада 1963 року – служба в армії. З жовтня 1971 року – змінний маркшейдер, з жовтня 1974 року – начальник зміни БМУ-4, з квітня 1975 року – начальник дільниці БМУ-4, з жовтня 1979 року – начальник дільниці БМУ-6, з січня 1980 року – головний інженер БМУ-6, з грудня 1983 року – головний інженер тунельного загону № 14, з жовтня 1986 року – начальник тунельного загону № 4, з березня 1987 року – начальник Управління будівництва Київського метрополітену "Київметробуд". З грудня 1994 року – голова правління ВАТ "Київметробуд".
      ВАТ "Київметробуд" було створено в 1994 році шляхом корпоратизації Управління будівництва метрополітенів в місті Києві, що діяло з 1949 року. Нині ВАТ "Київметробуд" – одна з найбільших спеціалізованих будівельних організацій країни, у якій працює більш як чотири тисячі висококваліфікованих працівників. Маючи потужний парк сучасної гірничої, землерийної та вантажопідйомної техніки, власний завод залізобетонних виробів, майстерні, склади та сучасну лабораторію будівельних матеріалів, підприємство розширює виробничу та комерційну діяльність у базових галузях, освоює нові технології та перспективні напрямки бізнесу. Зокрема, середня швидкість будівництва метрополітену сьогодні становить близько 2 кілометри ліній на рік. Тунелі метрополітену споруджуються як відкритим, так і закритим способами у будь-яких гідрогеологічних умовах і породах різних категорій міцності. Застосовуються спеціальні види робіт: водозниження, заморожування та хімічне закріплення грунтів, пальове та анкерне кріплення котлованів тощо.
      За довжиною ліній метрополітену Київ впевнено входить до першої десятки європейських столиць. Силами "Київметробуду" побудовано 65 кілометрів трьох ліній метрополітену. Під безпосереднім керівництвом В.І. Петренко збудовано та відкрито станції "Золоті ворота", "Палац спорту", "Кловська" (31.12.1989), "Дружби народів", "Видубичі" (30.12.1991), "Славутич", "Осокорки" (30.12.1992), "Позняки", "Харківська" (30.12.1994), "Лук'янівська" (30.12.1996), "Печерська" (30.12.1997), "Дорогожичі" (30.03.2000), "Сирець" (14.10.2004), "Бориспільська" (23.08.2005), "Вирлиця" (04.03.2006), "Червоний хутір" (23.05.2008) Сирецько-Печерської лінії; "Театральна" (06.11.1987), "Житомирська", "Академмістечко" (24.05.2003) Святошинсько-Броварської лінії; "Деміївська", "Голосіївська", "Васильківська" (15.12.2010), "Виставковий центр" (27.12.2011), "Іподром" (25.10.2012), "Теремки" (06.11.2013) Куренівсько-Червоноармійської лінії.
      Колектив "Київметробуду" був одним з першопрохідників в опануванні підземного простору міста і спорудженні торгових площ у підземних переходах на вулицях Хрещатик і Чорновола, площі Слави, бульварі Дружби народів. Окрім об'єктів метрополітену, "Київметробудом" побудовані містечка для військовослужбовців, які прибували з групи радянських військ у Німеччині, у містах Старокостянтинові та Новоград-Волинському, гідротехнічний тунель на каналі Дніпро – Донбас (довжиною 6,6 кілометрів, діаметром 5,5 метрів), Новоросійський нафтопровідний тунель, головний міський безнапірний каналізаційний колектор в місті Києві, житло для працівників "Київметробуду" загальною площею понад 240 тисяч квадратних метрів, 8 гуртожитків, дитячі дошкільні установи, школа тощо. Підрозділи ВАТ "Київметробуд" здійснюють будівельні роботи "під ключ", виконують гідроізоляційні, покрівельні, столярні та оздоблювальні роботи, виготовляють меблі, ремонтують квартири і офіси.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 1235/2004 від 13 жовтня 2004 року за визначний особистий внесок у розвиток транспортної інфраструктури столиці України – міста Києва, впровадження сучасних технологій метробудування, багаторічну самовіддану працю голові правління акціонерного товариства "Київметробуд" Володимиру Івановичу Петренко присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Депутат Київської міської ради народних депутатів (1987-1994). У березні 1998 року балотувався до Верховної Ради України у виборчому окрузі № 221 у Києві, але вибори програв, посівши лише 10 місце (28 претендентів). У березні 2006 року був обраний депутатом Київської міської ради від "Народного блоку Литвина". У 2008 році склав свої повноваження.
      Академік Академії будівництва України (1996). З лютого 1992 року – президент Української державної корпорації з будівництва метрополітенів і тунелів (Укрметротунельбуд).
      Кандидат технічних наук (2000). Заслужений будівельник України (1992). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2012 року (16.05.2013, за розробку та впровадження нових ресурсозберігаючих і техногенно безпечних технологій будівництва метрополітенів і тунелів в Україні).
      Нагороджений радянськими нагородами: орденом "Знак Пошани" (1986), медалями "Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр." (1965), "В пам'ять 1500-річчя Києва" (1982), "Ветеран праці" (1992); українськими нагородами: орденами "За заслуги" I (16.04.1999, за значний особистий внесок у будівництво Київського метрополітену, впровадження нових технологічних і конструктивних рішень) та ІІ (30.12.1996, за вагомий особистий внесок у розвиток метробудування, забезпечення спорудження і введення в дію п'ятої черги Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену) ступеня, Почесною відзнакою Президента України (орден "За заслуги" III ступеня, 29.12.1994, за значний особистий внесок у будівництво та дострокове введення в експлуатацію дільниці Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену від станції "Осокорки" до станції "Харківська"), ювілейною медаллю "20 років незалежності України" (19.08.2011, за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний та культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки та багаторічну сумлінну працю), ювілейною медаллю "25 років незалежності України" (19.08.2016, за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу). Почесний громадянин Києва (27.05.2004).
      Автор та співавтор понад 30 наукових праць, зокрема 4 патентів.