Плющ Іван Степанович
(11.09.1941 – 25.06.2014)
 

Плющ Іван Степанович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 700/2001 від 21.08.2001)

орден Держава

      Народився 11 вересня 1941 року у селищі (з 1966 року – місто) Борзна Чернігівської області у селянській родині. У 1956-1959 роках навчався у Борзнянському сільськогосподарському технікумі. Пізніше закінчив Українську сільськогосподарську академію за фахом вчений агроном-економіст та Академію суспільних наук при ЦК КПРС; кандидатська дисертація "Реформування економічних відносин в агропромисловому виробництві України" (Інститут аграрної економіки УААН, 2001).
      У 1959 році – бригадир овочівницької бригади радгоспу "Хмільовик" Баришівського району Київської області. У 1959-1960 роках – агроном колгоспу імені XXI з'їзду КПРС Баришівського району. У 1960-1961 роках – керівник відділку радгоспу "Войківський" Баришівського району. У 1961-1962 роках – слухач однорічної школи керівних кадрів при Українській сільськогосподарській академії. У 1963-1967 роках – керівник відділку радгоспу "Войківський" Баришівського району. У 1967-1974 роках – голова колгоспу імені Кірова, директор радгоспу імені Леніна Баришівського району. У 1974-1975 роках – заступник директора Баришівського тресту овочево-молочних радгоспів. У 1975-1977 роках – заступник завідувача відділу сільського господарства Київського ОК КПУ. У 1977-1979 роках – слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві. У 1979-1981 роках – інструктор, заступник завідуючого відділу сільського господарства, у 1981-1982 роках – директор Київського спеціального трест овочево-молочних радгоспів. У 1982-1984 роках – завідуючий відділу сільського господарства і харчової промисловості Київського ОК КПУ. З 1984 року – перший заступник голови Київського облвиконком; голова Ради обласного агропромислового об'єднання. З вересня 1984 року – перший заступник голови, з 25 грудня 1984 року – голова Київського облвиконкому. З 3 квітня по 24 липня 1990 року – голова виконкому Київської обласної ради народних депутатів. Член КПРС (1962-24.08.1991).
       У березні 1990 року обраний депутатом Верховної Ради України І скликання від Макарівського виборчого округу № 221 (Київська область). 15 травня 1990 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. З 6 червня 1990 року – перший заступник Голови Верховної Ради України. З 5 грудня 1991 року – Голова Верховної Ради України. Під головуванням І.С. Плюща Верховна Рада України прийняла 16 липня 1990 року "Декларацію про суверенітет України". Склав свої депутатські повноваження 10 травня 1994 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України І скликання.
      Як спікер парламенту і як відомий політик з дотепним почуттям гумору Іван Плющ мав певний вплив на культурне життя країни. Головуючи на засіданнях Верховної Ради Іван Степанович говорив на "розкішному" суржику, при цьому замість літери "ф" часто вживав "хв". Його цитати з засідань Верховної Ради цитувалися як афоризми. Найпопулярнішими його цитатами були: "Депутат! Депутат! Не помню хвамілії – той, шо у піджаку! Відійдіть від мікрохвона і займіть своє місто", "Депутат Заєць! Не стрибайте по залу!" та "Включіть мікрохвона у задньому проході". Плющеві також приписують крилату фразу: "Вони хочуть впихнути невпихуєме", яку він сказав у ефірі радіо "Свобода".
      У 1994 році обраний депутатом Верховної Ради України ІІ скликання від Борзнянського виборчого округу № 445 (Чернігівська область). 11 травня 1994 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування. Член групи "Конституційний центр" (до цього член групи "Незалежні"). Склав свої депутатські повноваження 12 травня 1998 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІІ скликання.
      У червні 1994 року балотувався на посаду Президента України, але програв, набравши 321 886 голосів, або 1,24% (6-й результат з 7 претендентів).
      29 березня 1998 року обраний депутатом Верховної Ради України ІІІ скликання від Народно-демократичної партії (НДП, № 3 у виборчому списку). 12 травня 1998 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції НДП (05.1998-02.2000), уповноважений представник фракції НДП (05.1999-02.2000). Член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (07.1998-02.2000). Голова Верховної Ради України (01.02.2000-14.05.2002). Склав свої депутатські повноваження 14 травня 2002 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІІІ скликання.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 700/2001 від 21 серпня 2001 року за визначні особисті заслуги перед Україною в розбудові державності, плідну політичну та громадську діяльність Голові Верховної Ради України Івану Степановичу Плющу присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      31 березня 2002 року обраний депутатом Верховної Ради України ІV скликання від виборчого округу № 209 (Чернігівська область). 14 травня 2002 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член групи "Демократичні ініціативи" (06.2002-09.2003), член фракції "Наша Україна" (09.2003-03.2005), член фракції Української народної партії (УНП) (03.2005-04.2006). Член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (06.2002-04.2006). Склав свої депутатські повноваження 25 травня 2006 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІV скликання.
      У 2006 році балотувався до Верховної Ради від Українського народного блоку Костенко і Плюща, але вибори програв. З 12 травня по 26 листопада 2007 року – Секретар Ради національної безпеки і оборони України.
      30 вересня 2007 року обраний депутатом Верховної Ради України VІ скликання від блоку "Наша Україна – Народна самооборона" (№ 23 у виборчому списку). 23 листопада 2007 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції Блоку "Наша Україна – Народна самооборона" (23.11.2007-15.02.2011), член Групи "Реформи заради майбутнього" (16.02.2011-12.12.2012). Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (26.12.2007-12.12.2012). Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Казахстан, з Аргентинською Республікою. Склав свої депутатські повноваження 12 грудня 2012 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України VІ скликання.
      Голова Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (11.1997-02.1999); Член Вищої економічної ради Президента України (07.1997-11.2001); член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (09.1998-12.1999); співголова Всеукраїнського об'єднання демократичних сил "Злагода" (з 03.1999); заступник голови Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування (з 12.2000). Член політвиконкому і Політради НДП (1998-2002). Член Комітету національного порятунку (11.2004-01.2005). Голова Ради громадськості (з 02.2007); почесний голова Партії вільних селян і підприємців України (з 2005). Позаштатний радник Президента України (31.03.2010-24.02.2014).
      Помер 25 червня 2014 року. Похований у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища (дільниця № 6).
      Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом "Знак Пошани"; орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ (11.09.2011, за визначний особистий внесок у державне будівництво, багаторічну плідну законотворчу та громадсько-політичну діяльність), IV (18.01.2007, за заслуги у державному будівництві, вагомий внесок у розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової України та з нагоди Дня Соборності України) та V (21.08.1996, за значний особистий внесок у становлення і розбудову суверенної демократичної Української держави та з нагоди п'ятої річниці незалежності України) ступеня, Хрестом Івана Мазепи (23.02.2010, за вагомий особистий внесок у відродження історичної спадщини українського народу, багаторічну плідну професійну діяльність); Почесною грамотою Кабінету міністрів України (11.09.2001, за вагомий особистий внесок у розвиток і становлення незалежної України, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 60-річчя від дня народження). Почесний член Чернігівського земляцтва у Києві.

Плющ Іван Степанович. Байкове кладовище. Дільниця № 6


Плющ Іван Степанович. Схема розташування могили на Байковому кладовищі. Дільниця № 6