Поташник Семен Iзраїльович
(25.05.1930)
 

Поташник Семен Iзраїльович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 890/2002 від 01.10.2002)

орден Держава

      Народився 25 травня 1930 року у місті Олевськ Житомирської області. У 1947-1952 роках навчався на електротехнічному факультеті Київського політехнічного інституту за фахом інженер-електрик, "Електричні станції, мережі і системи"; кандидатська дисертація "Дослідження підвищення ефективності низьконапірних гідроелектростанцій" (1988).
      З вересня 1952 року – начальник зміни, інженер, старший інженер електролабораторії, старший інженер – керівник служби автоматики, старший інженер – керівник групи релейного захисту та автоматики Усть-Кам'яногорської ГЕС Східноказахстанської області. З вересня 1956 року – старший інженер, заступник начальника техвідділу та інспекції, начальник електромашинного цеху, заступник головного інженера, виконуючий обов'язки головного інженера Кременчуцької ГЕС міста Світловодськ. З серпня 1963 року – начальник виробничо-технічного відділу, заступник головного інженера, головний інженер Каскаду Середньодніпровських ГЕС міста Вишгород Київської області.
      Займався розробкою, будівництвом і введенням в експлуатацію перших низьконапірних Київської і Канівської ГЕС з горизонтальними капсульними гідроагрегатами, першої Київської гідроакумулюючої електростанції; реконструкцією ГЕС України; впровадженням системи безпеки гідротехнічних споруд на Київській та Кременчуцькій ГЕС.
      У 1983-1987 роках – депутат Київської обласної ради народних депутатів. У 1987-1997 роках – депутат, заступник голови Вишгородської міської ради народних депутатів (на громадських засадах), голова постійної комісії. У 1998 році балотувався до Верховної Ради України від ПНЕРУ (№ 36 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов.
      З грудня 1994 року – виконуючий обов'язки директора Державного підприємства "Дніпрогідроенерго". З липня 1995 року – голова правління – генеральний директор Державної акціонерної гідроенергогенерувальної компанії "Дніпрогідроенерго" міста Вишгород. З лютого 2004 року – голова правління ДАК "Укргідроенерго".
      ДАК "Укргідроенерго" – це Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпровська, Каховська ГЕС, Київська гідроакумулююча електростанція (ГАЕС) та Дністровська ГЕС. Сумарна встановлена потужність великих ГЕС України складає 4600 МВт. Наприкінці 1980-х років програмою реконструкції і технічного переозброєння керівництво галузі і компанії порушили питання про необхідність проведення реконструкції ГЕС на Дніпрі. Під час реконструкції змонтовано та введено в дію на всіх ГЕС 430 одиниць сучасного обладнання та систем захисту і керування. На першому етапі реконструкції (1996-2002) виконано реконструкцію 18 гідроагрегатів Київської, Дніпровської та Каховської ГЕС. Встановлена потужність компанії зросла на 97,4 МВт та середньобагаторічне виробництво електроенергії – на 103 млн кВт/год.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 890/2002 від 1 жовтня 2002 року за визначний особистий внесок у зміцнення енергетичного потенціалу України, багаторічну самовіддану працю та з нагоди 70-річчя введення в дію Дніпровської ГЕС генеральному директору – голові правління Державної акціонерної гідроенергогенеруючої компанії "Дніпрогідроенерго" Семену Iзраїльовичу Поташнику присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Член колегії Міністерства палива та енергетики України (з 2004); президент Асоціації "Укргідроенерго"; професор Українського державного університету водного господарства та природокористування.
      Кандидат технічних наук (1988), професор (2004). Академік АІНУ (12.1992), Академії будівництва України (10.1994), Української академії наук національного прогресу (05.1994), Академії економічної кібернетики України (03.2000). Член центрального правління Науково-технічної спілки енергетиків України; член правління Ради старіших енергетиків України (з 2002).
      Почесний енергетик СРСР (12.1991). Почесний енергетик України (05.2000). Заслужений енергетик України (12.12.1996, за особистий внесок у розвиток електроенергетики, вагомі трудові здобутки, високу професійну майстерність). Заслужений енергетик СНД (2002). Лауреат Державної премії УРСР (12.1972), премії імені академіка Б.Веденєєва (02.1985), Державної премії України в галузі науки і техніки (19.12.2005, за розробку і впровадження наукоємних технологій і практичних методів реконструкції гідроелектростанцій України для підвищення їх техніко-екологічної безпеки та енергоефективності в об'єднаній енергосистемі). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (04.1971); орденом "За заслуги" ІІ (30.11.2009, за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення у трудовій діяльності, багаторічну сумлінну працю та з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акта проголошення незалежності України) та III (24.05.2000, за вагомий особистий внесок у розвиток енергетики, багаторічну сумлінну роботу) ступеня; медаллю "За ефективне управління" (Міжнародна кадрова академія, 12.1999), нагородою "За досягнення XX століття" (Міжнародний біографічний центр, 2000), Срібною медаллю "Незалежність України" II ступеня (2002). "Людина 2000 року" (Міжнародний біографічний центр). Переможець Всеукраїнського конкурсу "Лідер паливно-енергетичного комплексу 2001" в номінації "Керівник підприємства". Диплом номінанта видання "Золота книга ділової еліти України" (2001). Почесний громадянин міст Вишгорода, Канева, Світловодська, Дніпродзержинська.
      Автор та співавтор понад 70 статей, монографії "Каскад Среднеднепровских ГЭС. Опыт освоения и эксплуатации" (1986), книги "Низконапорные гидроузлы с горизонтальными агрегатами" (1978), підручника "Гидротехнические сооружения" (2000, співавтор), 12 авторських свідоцтв.