Савченко Надія Вікторівна
(11.05.1981)
 

Савченко Надія Вікторівна

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 117/2015 від 02.03.2015)

Пам'ятники

орден Золота Зірка

      Народилася 11 травня 1981 року у Києві. З дитинства мріяла стати льотчиком бойових літаків. Після закінчення школи здобула фах модельєра-дизайнера та протягом року навчалася на факультеті журналістики київського Університету "Україна".
      Згодом вступила за контрактом до лав Збройних сил України, службу почала в залізничних військах радисткою. Потім підписала контракт на службу в 95-й окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України у Житомирі, де саме формувався перший контрактний батальйон. У 2004-2005 роках у складі українського миротворчого контингенту брала участь у місії в Іраку, де прослужила шість місяців на посаді стрілець третьої роти 72-го окремого механізованого батальйону.
      Після повернення з Іраку у 2005 році поступила до Харківського університету повітряних сил, який закінчила у 2009 році, як штурман. Хоча штурманську справу вона вивчала по класу реактивного бомбардувальника Су-24, однак наприкінці навчання її спрямували на іншу машину – вертоліт Мі-24. Після закінчення університету проходила службу штурманом-оператором Мі-24 3-го окремого полку армійської авіації Повітряних Сил Збройних Сил України у місті Броди Львівської області. Має 170 годин нальоту і 45 стрибків із парашутом.
      З весни 2014 року Н.В. Савченко приймала участь в антитерористичній операції на сході України, як доброволець батальйону "Айдар". 18 червня 2014 року під час боїв біля селища Металіст Слов'яносербського району Луганської області була захоплена російськими бойовиками у полон та вивезена до Росії.
      Спочатку її утримували у Воронежі, наприкінці вересня 2014 року перевезли до Москви, а у липні 2015 року – до Ростовської області. 13 грудня 2014 року Н.В. Савченко оголосила безстрокове голодування, протестуючи проти її незаконного утримування; за час перебування у полоні на деякий час припиняла голодування у зв'язку із погіршенням стану свого здоров'я, але потім поновлювала голодування знову.
      26 жовтня 2014 року обрана депутатом Верховної Ради України VІІІ скликання від політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (№ 1 у виборчому списку). 27 листопада 2014 року, перебуваючи у полоні, заочно прийняла присягу, що дозволяє їй приступити до виконання повноважень Народного депутата України. Член депутатської фракції політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (з 27.11.2014). Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (з 04.12.2014). Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи (з 26.01.2015).
      25 травня 2016 року, після майже двох років перебування у полоні, була звільнена шляхом обміну її на двох російських бойовиків, затриманих на сході України. Того ж дня літаком повернулася в Україну.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 117/2015 від 2 березня 2015 року за незламність волі, громадянську мужність, жертовне служіння Українському народові Надії Вікторівні Савченко присвоєно звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка".

      Старший лейтенант.
      Нагороджена орденом "За мужність" III ступеня (21.08.2014, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку). Відзначена церковним орденом святого великомученика Юрія Переможця (Українська православна церква Київського патріархату, 01.03.2015).
      У Києві на території Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (проспект Повітрофлотський № 28) встановлено стелу з іменем Героя.

Президент України Петро Порошенко вручає Надії Савченко нагородні атрибути звання Герой України


Президент України Петро Порошенко вручає Надії Савченко нагородні атрибути звання Герой України.