Сенюк Тарас Михайлович
(22.06.1980 – 03.06.2014)
 

Сенюк Тарас Михайлович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 546/2014 від 20.06.2014)

Пам'ятники
Марки та монети

орден Золота Зірка

      Народився 22 червня 1980 року у місті Коломия Івано-Франківської області. У 1997 році закінчив коломийську середню загальноосвітню школу № 6, у 2001 році – Одеський інститут сухопутних військ (нині – Одеська військова академія). У 2001 році був направлений у 95-ту окрему аеромобільну бригаду Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (місто Житомир). Пройшов шлях від командира взводу до командира батальйону, зарекомендував себе як винахідливий і досвідчений офіцер.
      Неодноразово удосконалював практичні навички та здобував новий досвід за межами України. У 2003-2005 роках приймав участь у миротворчій місії в Іраку. Служив командиром механізованого розвідувального взводу з дислокацією у так званій точці "Форт" на самому кордоні з Іраном. Миротворці не тільки контролювали 150-кілометровий відрізок ірано-іракського кордону: окрім патрулювання, несли службу на блокпостах, допомагали працювати місцевим прикордонникам і митникам на офіційному пункті пропуску "Арафат". Складніше виявилося на території колишньої Югославії, у Косово, куди його відправили у 2007 році. Там заступнику командира української частини спільного українсько-польського миротворчого батальйону "УкрПолбат" багатонаціональної бригади "Еast" також довелося патрулювати неспокійні райони, супроводжувати миротворчі колони, чергувати на стаціонарних блокпостах.
      З весни 2014 року командир 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України підполковник Т.М. Сенюк приймав участь в антитерористичній операції на сході України.
      2 травня 2014 року військова колона на чолі з підполковником Т.М. Сенюком вирушила на виконання чергового бойового завдання. Близько 4:00 під час висування противник вдався до спроби обстрілу, зав'язався бій. Вогонь було зосереджено на перші три бронетранспортери, в одному з яких перебував Т.М. Сенюк. По радіозв'язку було чути впевнений голос комбата, чіткі вказівки, а для особового складу – жодного шансу піддатись емоціям, страху або піддати сумніву дії командира. Бій тривав близько 10 хвилин. Вогневі точки противника були надійно подавлені.
      Та це був лише початок. Близько 5:30 в районі мосту, поблизу міста Слов'янськ, знову зав'язався бій. Російських бойовиків було витіснено з блокпоста, і міст опинився під контролем підрозділу Т.М. Сенюка. Біля мосту, з двох боків, почав збиратися натовп з метою заблокувати рух колони. За рішенням командира, на безпечній відстані від колони було виставлено бійців з метою запобігання провокацій з боку натовпу, а решті військових вказано сектори спостереження. Здавалося, усе під контролем. Проте послабляти пильність було не варто. Протягом всього дня від представників російських бойовиків лунали погрози знищити підрозділ і пропозиції перейти на бік противника. Вони вимагали скласти зброю та залишити техніку в обмін на життя військових. Однак відповіддю командира батальйону було чітке та однозначне "ні". Коли представники російських бойовиків зрозуміли незламність, непохитність командирського рішення, стійкість волі та силу духу, вони почали вимагати залишити військових Національної гвардії та Внутрішніх військ в обмін на життя десантників. І цього разу комбат дав чітко зрозуміти своє рішення, що ні своїх, ні тих, хто поруч, не залишить.
      Близько 17.00 серед натовпу були помічені російські бойовики зі зброєю. Командир наказав зайняти кругову оборону. В цей час у бік підрозділу пролунали перші постріли, полетів перший "коктейль Молотова" в один з бронетранспортерів. Підполковник Т.М. Сенюк був попереду і особисто керував розбиранням барикад, щоб створити прохід для виведення колони в безпечне місце. З усіх напрямків посилювався вогонь з різних видів зброї. Твердість характеру, рішучість і мужність комбата, чіткі та впевнені дії особового складу дали змогу колоні вирватися з влаштованої пастки. Підполковник Т.М. Сенюк залишився вірним Присязі, прийняв командирське рішення, продемонструвавши зразок витримки та мужності. Завдяки чітким і вправним діям врятував від загибелі особовий склад і не допустив втрати озброєння та військової техніки.
      3 червня 2014 року батальйон Т.М. Сенюка отримав чергове бойове завдання – знищити блокпост противника під містом Слов'янськ Донецької області. Тактична група на чолі з підполковником Т.М. Сенюком висунулася вперед. Командир батальйону знову був попереду, разом із розвідувальним взводом. Пролунали постріли, ворожий вогонь посилився, серед десантників з'явилися перші поранені, був підбитий бронетранспортер українських військових. Зав'язався бій. У ході бойового зіткнення атака була відбита, але командир батальйону підполковник Тарас Михайлович Сенюк загинув від кулі ворожого снайпера. Похований у місті Коломия Івано-Франківської області на Центральному міському цвинтарі.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 546/2014 від 20 червня 2014 року за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті територіальної цілісності і незалежності України, жертовне служіння Українському народові полковнику Тарасу Михайловичу Сенюку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Полковник (06.06.2014, посмертно).
      Нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни", медаллю "10 років Збройним Силам України", медаллю "15 років Збройним Силам України", медаллю "За сумлінну службу" ІІІ ступеня, почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України "За досягнення у військовій службі" II ступеня, почесним нагрудним знаком командувача Сухопутних військ Збройних Сил України "За відмінну службу в аеромобільних військах Сухопутних військ Збройних Сил України", нагрудним знаком "15 років аеромобільним військам Сухопутних військ Збройних Сил України", нагрудним знаком "20 років високомобільним десантним військам Сухопутних військ Збройних Сил України", медаллю за Іракську кампанію (США), медаллю NATO "Non-Article 5". Почесний громадянин міста Коломиї Івано-Франківської області (14.08.2014, посмертно).
      У Києві на території Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (проспект Повітрофлотський № 28) встановлено стелу з іменем Героя.
      У грудні 2014 року до дня Збройних Сил України Укрпошта започаткувала випуск серії художніх маркованих конвертів під назвою "Героям Слава!", один з яких присвячений Т.М. Сенюку.