Сергієнко Василь Миколайович
(23.04.1956 – 04.04.2014)
 

Сергієнко Василь Миколайович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 890/2014 від 21.11.2014)

Пам'ятники

орден Золота Зірка

      Народився 23 квітня 1956 року на Черкащині. У 1973 році закінчив корсунь-шевченківську середню загальноосвітню школу № 2, потім – журналістський факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченко. Значну частину життя прожив у Запоріжжі. У 2009 року повернувся у рідне місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Займався журналістською діяльністю, працював у обласних газетах Запоріжжя та Черкащини, у 1980-х роках був кореспондентом газети "Запорізька правда", писав для київських видань, останнім часом працював у газеті "Надросся". Мав наукові праці із соціології, збірки поезій. Готувався до захисту кандидатської дисертації.
      Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ'ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя.
      Активно займався громадською діяльністю. Був членом Української республіканської партії ще з 1990-х років, входив до складу Центральної Контрольно-ревізійної комісії Української республіканської партії. Був учасником усіх народних зібрань, заступником голови Народної Ради Корсунщини. Взимку 2013-2014 років неодноразово їздив на Майдан Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності.
      4 квітня 2014 року троє невідомих осіб напали на Василя Сергієнка у дворі власного будинку у місті Корсунь-Шевченківський, коли він у капцях, в майці і спортивних штанях, вийшов закривати хвіртку. Його жорстоко побили, а потім викрали, заштовхавши у машину. Вже наступного дня його тіло знайшли за 15 кілометрів від міста у Виграївському лісі з наручниками на руках і зі слідами страшних катувань: у нього була повністю розбита голова, перебиті коліна, кілька ножових поранень в область нирки, ножове поранення в область серця спереду й кілька ножових поранень в серце зі спини, перерізана шия спереду, перерізана потилиця. Похований у місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Василю Миколайовичу Сергієнку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Ім'я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на вулиці Інститутській. У Виграївському лісі, за 15 кілометрів від міста Корсунь-Шевченківський, на місці загибелі Героя йому встановлено пам'ятний знак. 4 квітня 2016 року у Корсунь-Шевченківському на фасаді будівлі середньої загальноосвітньої школи № 2 (вулиця Кірова, 38), де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку.

Сергієнко Василь Миколайович. Місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області