Шалімов Олександр Олексійович
(20.01.1918 – 28.02.2006)
 

Шалімов Олександр Олексійович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 974/2005 від 20.06.2005)
ГЕРОЙ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ
(Указ Президії Верховної Ради СРСР від 22.07.1982)

Пам'ятники

орден Держава

медаль Серп і Молот

      Народився 20 січня 1918 року у селі Введенка Задонського району Ліпецької області (Росія) у селянській родині. У 1936-1941 роках навчався у Кубанському медичному інституті на лікувальному факультеті; докторська дисертація "Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова сосочка" (1958).
      З вересня 1944 року – головний лікар, завідуючий хірургічного відділення Нерчинської заводської районної лікарні Читинської області. З вересня 1944 року – головний лікар, завідуючий хірургічного відділення Забайкальської міської лікарні міста Петровськ-Забайкальськ Читинської області. З серпня 1946 року – завідуючий хірургічного відділення Брянської обласної лікарні. З грудня 1949 року – головний лікар Орловського обласного відділу охорони здоров'я. З вересня 1952 року – асистент катедри медичного інституту шпитальної клініки міста Курськ. З лютого 1953 року – головний хірург Брянського обласного відділу охорони здоров'я. З квітня 1957 року – доцент факультетської хірургічної клініки Харківського медичного інституту. З серпня 1959 року – завідуючий катедри грудної хірургії та анестезіології Українського інституту удосконалення лікарів міста Харків. З травня 1965 року – директор Харківського науково-дослідного інституту загальної та невідкладної хірургії. З травня 1970 року – завідуючий катедри хірургії Київського інституту удосконалення лікарів. З травня 1971 року – директор науково-дослідного інституту гематології та переливання крові міста Київ. З липня 1972 року – директор, з квітня 1988 року – почесний директор науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії; головний хірург Міністерства охорони здоров'я України (за сумісництвом).
      У 2002 році балотувався до Верховної Ради України від блоку "Єдність" (№ 5 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов.
      Доктор медичних наук (1959), професор (1961), академік Національної академії наук України (НАНУ, Відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології, фізіологія та медицина, 03.1978) та Академії медичних наук України (АМНУ, хірургія, 03.1993); почесний директор Інституту хірургії та трансплантації АМНУ, завідуючий відділу хірургії печінки, жовчних протоків та підшлункової залози; головний хірург Міністерства охорони здоров'я України; головний редактор журналу "Клінічна хірургія" (з 05.1975); президент Асоціації хірургів України. У 1963-1967 роках – депутат, у 1967-1985 роках – голова постійної комісії з охорони здоров'я та соцзабеспечення Верховної Ради УРСР. Член Міжнародної спілки хірургів (1989), Міжнародної спілки гастроентерологів. Член Наукового товариства хірургів України, Асоціацій хірургів Німеччини, Австрії, Росії.

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 974/2005 від 20 червня 2005 року за визначні особисті заслуги перед Україною у розвитку охорони здоров’я та медичної науки, піднесення престижу вітчизняної хірургічної школи у світі, багаторічну подвижницьку лікарську діяльність почесному директору Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН України, доктору медичних наук, академіку АМН України, академіку НАН України Олександру Олексійовичу Шалімову присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Помер 28 лютого 2006 року. Похований у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища (дільниця № 52а, VIP-дільниця).
      Указом Президії Верховної Ради СРСР № 7572-X від 22 липня 1982 року за досягнення визначних успіхів, виявлену трудову доблесть у виконанні завдань першого року одинадцятої п'ятирічки і в зв'язку з 1500-річчям міста Києва директору Київського науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії Олександру Олексійовичу Шалімову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі "Серп і Молот".
      Заслужений лікар РРФСР (1956), заслужений діяч наук УРСР (1967). Лауреат Державної премії УРСР (1977) та СРСР (1985). Нагороджений орденом "За заслуги" I (21.08.1999, за самовіддану працю, визначні особисті заслуги в державному будівництві, соціально-економічному, науково-технічному і культурному розвитку України та з нагоди 8-ї річниці незалежності України) та II (12.01.1998, за видатні особисті заслуги у розвитку медичної науки, розробку і впровадження в хірургічну практику нових ефективних методів діагностики та лікування) ступеня, Почесною відзнакою Президента України (орден "За заслуги" ІІІ ступеня, 1993). Почесний громадянин Києва (26.05.1998) та Харкова (2001, за досягнення в розвитку світової та вітчизняної медичної науки).
      Автор та співавтор понад 830 наукових праць, зокрема понад 30 монографій: "Атлас хирургических операций на органах брюшной полости" (1965, співавтор), "Болезни поджелудочной железы и их хирургическое лечение" (1970), "Хирургия желудка и двенадцатиперстной кишки" (1972, співавтор), "Хирургия пищевода" (1975, співавтор), "Атлас операций на органах пищеварения" (1975, співавтор), "Атлас операций на пищеводе, желудке и двенадцатиперстной кишке" (1975, співавтор), "Хирургия печени и желчных протоков" (1975, співавтор, редактор), "Современные методы ганглиоплегии в хирургии и анестезиологии" (1975, співавтор), "Ожоговый шок" (1976, співавтор), "Хирургия кишечника" (1977, співавтор), "Атлас операций на печени, желчных путях, поджелудочной железе и кишечнике" (1979, співавтор), "Хирургия аорты и магистальных артерий" (1979, співавтор), "Острый перитонит" (1981, співавтор, редактор), "Хирургия вен" (1984, співавтор), "Дивертикулы пищеварительного тракта" (1985, співавтор), "Хирургия пищеварительного тракта" (1987, співавтор), "Хирургическое лечение и профилактика осложнений цирроза печени" (1988, співавтор), "Медицинская техника в хирургии" (1991, співавтор), "Хирургия печени и желчевыводящих путей" (1993, співавтор), "Хирургия поджелудочной железы" (1997, співавтор) тощо; 104 винаходи, 4 патенти.
      Ім'я Героя присвоєно Національному інституту хірургії та трансплантології (Київ, вулиця Героїв Севастополя № 30); 14 лютого 2014 року на території інституту йому відкрито пам'ятник.

Шалімов Олександр Олексійович. Байкове кладовище. Дільниця № 52а (VIP-дільниця)


Шалімов Олександр Олексійович. Схема розташування могили на Байковому кладовищі. Дільниця № 52а (VIP-дільниця)