Симоненко Валентин Костянтинович
(04.07.1940)
 

Симоненко Валентин Костянтинович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 1008/2009 від 03.12.2009)

Пам'ятники

орден Держава

      Народився 4 липня 1940 року в місті Одеса у робітничій родині. У 1962 році закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю інженер-будівельник. У 1992 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Удосконалення організаційно-економічного управління великим містом". У 1996 році захистив докторську дисертацію на тему: "Удосконалення управління соціально-економічними процесами в регіонах".
      Після закінчення інституту був направлений на будівництво Київської ГЕС, де працював майстром. З лютого по серпень 1963 року – інженер-конструктор Одеської кіностудії. З серпня 1963 по вересень 1965 року – інженер-конструктор проектного інституту "Укрдіпрогідроліз" у місті Одеса. У 1965-1970 роках працював на Іллічівському заводі залізобетонних конструкцій. З грудня 1970 по квітень 1973 року – начальник виробничого відділу, директор заводу залізобетонних конструкцій № 3 тресту "Одесазалізобетон". У 1973-1976 роках – завідувач відділу будівництва Одеського міського комітету Компартії України. У 1976-1980 роках працював першим секретарем Приморського районного комітету Компартії України, а з березня 1980 по березень 1983 року – другим секретарем Одеського міського комітету Компартії України. З березня 1983 по березень 1992 року – голова виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР ХІ скликання (1985-1990).
      У березні 1990 року обраний депутатом Верховної Ради України І скликання від Малиновського виборчого округу № 297 (місто Одеса). 15 травня 1990 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член Комісії Верховної Ради України закордонних справах. Склав свої депутатські повноваження 18 червня 1992 року у зв'язку із призначенням Представником Президента України в Одеській області.
      З березня по липень 1992 року – представник Президента України в Одеській області. Вів науково-дослідну роботу. З 11 липня 1992 року – перший віце-прем'єр-міністр України. З 2 по 12 жовтня 1992 року виконував обов'язки прем'єр-міністра України. 7 листопада 1992 року звільнений з посади першого віце-прем'єр-міністра України. Був головою Соціально-економічної ради при Президентові України, радником Президента України із соціально-економічних питань.
      У 1994 році обраний депутатом Верховної Ради України ІІ скликання від Північного виборчого округу № 298 (Одеська область). 11 травня 1994 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Склав свої депутатські повноваження 12 травня 1998 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІІ скликання.
      Наприкінці 1996 року Верховна Рада України таємним голосуванням обрала В.К. Симоненко Головою Рахункової палати України. Повторне обрання на новий термін відбулося 11 грудня 2003 року.
      Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Завданнями Рахункової палати є: організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів; контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля; контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України; контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках; аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому; регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій; виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.
      У 1998 році Рахункова палата України стала членом Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), а у 1999 році її прийнято до Європейської організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI). Таким чином, з 1998 року Рахункова палата визнана міжнародною спільнотою як ВОФК в Україні та активно співпрацює з вищими органами фінансового контролю інших іноземних держав. У рамках діяльності міжнародних організацій EUROSAI та INTOSAI Рахункова палата бере участь у роботі комітетів і підкомітетів INTOSAI з інституціонального розвитку, аудиту відповідності, стандартів внутрішнього контролю, фінансового аудиту, аудиту державного боргу, ключових національних показників, а також робочих груп EUROSAI з аудиту навколишнього середовища (Рахункову палату України обрано до Наглядового комітету Робочої групи) та інформаційних технологій.
      З ініціативи Рахункової палати у листопаді 2006 року було створено спеціальну підгрупу з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища (EUROSAI WGEA), яку під час роботи VII Конгресу EUROSAI (2-5 червня 2008 року, м. Краків, Республіка Польща) було реорганізовано в окрему спеціальну групу EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф, на чолі з Рахунковою палатою України. Беззаперечним визнанням професіоналізму, компетенції та аудиторського авторитету Рахункової палати України стало її обрання на VII Конгресі EUROSAI у м. Кракові (Республіка Польща) до Ради керуючих EUROSAI. Участь у Раді керуючих надасть можливість Рахунковій палаті, як одному з восьми постійних членів Ради, активно впливати на прийняття рішень, пов'язаних з діяльністю EUROSAI, схвалення проекту бюджету та винесення його на розгляд Конгресу, нагляд за виконанням Статуту EUROSAI тощо.
      На сьогодні Рахунковою палатою підписані двосторонні угоди про співробітництво з вищими органами фінансового контролю 20 країн: Республіки Азербайджан (2006), Республіки Болгарія (2002), Республіки Білорусь (2001), Республіки Вірменія (2005), Грузії (2002), Королівства Іспанія (2008), Республіки Казахстан (2006), Китайської Народної Республіки (2004), Республіки Корея (2004), Латвійської Республіки (2009), Литовської Республіки (2005), Республіки Молдова (2001), Королівства Норвегія (2008), Республіки Польща (1998), Португальської Республіки (2008), Російської Федерації (1998), Словацької Республіки (2005), Республіки Словенія (2007), Угорської Республіки (2004), Королівства Швеція (2008). До того ж Рахункова палата підтримує і надає велике значення співробітництву ВОФК країн Співдружності Незалежних Держав, які утворили у 2000 році Раду керівників. На другій сесії цієї Ради, яка пройшла у 2001 році у м. Києві під головуванням В. Симоненка, прийнято Декларацію про загальні принципи діяльності вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД і Звернення до глав держав та парламентів держав-учасниць СНД щодо становлення і розвитку незалежного фінансового контролю.
      Невід'ємним елементом міжнародного співробітництва Рахункової палати впродовж останніх років залишається проведення паралельних контрольних заходів за участю фахівців кількох ВОФК. Така форма співробітництва є надзвичайно ефективною і результативною для визначення нових підходів і методів проведення аудитів, пошуку оптимальних шляхів вирішення проблем, у тому числі тих, що є спільними для кількох країн. Активізується співпраця Рахункової палати зі Світовим банком, яка була закріплена підписанням Меморандуму про взаєморозуміння від 18 грудня 2008 року, основна мета якого – поглиблення подальшого співробітництва між двома інституціями. 30 квітня 2009 року Постійна Рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі – найбільшої регіональної організації у сфері безпеки, учасницями якої є 56 країн, призначила Рахункову палату України виконувати функції зовнішнього аудитора ОБСЄ терміном на один рік з можливістю продовження повноважень ще на два терміни.
      За порівняно короткий час своєї діяльності Рахункова палата зуміла вирішити головне завдання – сформуватися як дієздатний конституційний орган, створити основи і розробити нову ідеологію публічного, незалежного зовнішнього державного фінансового контролю в Україні, а також зуміла звернути увагу суспільства на хибну систему використання бюджетних коштів, показати, що гроші державного бюджету – це гроші не Уряду і Мінфіну, а гроші платників податків, суспільні кошти, тобто кошти кожного з нас. Слід зазначити, що саме в цьому проявляється сутність діяльності Рахункової палати як органу, що займається не тільки контролем і ревізіями. Рахункова палата – орган, який дає суспільству та органам влади незаангажовану реальну інформацію щодо стану управління коштами Державного бюджету України.
      Аудитори Рахункової палати застосовують системний підхід до організації проведення перевірок і аналізу їх результатів. У щоденній роботі фахівці Рахункової палати велику увагу приділяють аналітичній діяльності, оцінці ефективності управління об'єктами перевірки. Висновки і пропозиції Рахункової палати спрямовані передусім на усунення недоліків у бюджетному процесі, які призводять до неефективного використання бюджетних коштів. Здійснюючи експертизу законопроектів про держбюджет, готуючи висновки Верховній Раді України про використання коштів Державного бюджету України, Рахункова палата бере безпосередню участь у вдосконаленні бюджетного процесу.
      Законодавче поле України постійно змінюється. І в цих умовах пріоритетом у роботі Рахункової палати є пошук "чорних дірок" у фінансовій системі держави, через які "витікають" державні ресурси. Вона не тільки виявляє порушення, але й визначає причини, які призводять до них, вказує шляхи усунення порушень і запобігання їм у майбутньому. З моменту свого створення Рахунковою палатою виявлено багато правопорушень щодо використання бюджетних коштів як на рівні центральних, так і місцевих органів влади. Матеріали щодо виявлених порушень передаються до органів прокуратури для вжиття відповідних заходів. Багато висновків і пропозицій Рахункової палати було взято різними органами державної влади за основу для усунення недоліків і враховано в процесі реформування економіки, при виробленні планів виходу з фінансово-економічної кризи. Це, зокрема, пропозиції Рахункової палати з удосконалення бюджетного законодавства, ефективного використання бюджетних коштів, припинення згубної практики взаємозаліків, визначення розмірів державного боргу України та організації управління ним.
      Про найважливіші результати роботи Рахункова палата регулярно інформує Главу держави, керівництво Верховної Ради України, український Уряд. За результатами проведених контрольно-аналітичних і експертних заходів випускаються інформаційні бюлетені, які передаються народним депутатам України, надсилаються до центральних органів виконавчої влади, готуються інформаційні повідомлення для засобів масової інформації. Діяльність Рахункової палати – яскравий приклад підвищення інтересу до неї з боку всіх гілок влади і громадськості та зростання її авторитету.

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 1008/2009 від 3 грудня 2009 року за визначний особистий внесок у державне будівництво України, становлення та утвердження Рахункової палати як конституційного органу незалежного фінансового контролю Голові Рахункової палати Валентину Костянтиновичу Симоненко присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      7 липня 2011 року звільнений Верховною Радою України з посади Голови Рахункової палати України.
      Державний службовець І рангу. Кандидат економічних наук (1992). Доктор економічних наук (1996). Професор (2000, катедра макроекономіки і державного управління Київського національного економічного університету). Академік Академії економічних наук України. Почесний академік Міжнародної кадрової академії (2004). Член-кореспондент Національної академії наук України (2006). Член спеціалізованої вченої ради Національної академії наук України. Член Спілки журналістів України.
      Захоплюється альпінізмом. Майстер спорту по альпінізму. Заслужений тренер України. Багаторазовий чемпіон України і СРСР. Президент Федерації альпінізму і скелелазіння України, організатор і керівник першої національної експедиції "Еверест-99", керівник Національної експедиції "Україна-Гімалаї-2001". З 1995 року очолює альпіністський клуб "Одеса".
      Заслужений економіст України (31.05.2000, за вагомі здобутки в трудовій і професійній діяльності). Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (23.12.2003, за цикл робіт з проблем регіональної соціально-економічної політики). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1976), орденом Дружби народів (1981); орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (15.09.2006, за вагомий особистий внесок у забезпечення дієвого контролю за раціональним використанням коштів Державного бюджету України, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 10-ї річниці утворення Рахункової палати), орденом "За заслуги" І (2004), II (06.07.1999, за високі спортивні досягнення, мужність і самовідданість, виявлені під час спортивного сходження на найвищу вершину світу Еверест) та ІІI (1996) ступеня; орденом Дружби (2009, Росія); орденом "За розбудову України" імені М. Грушевського IV ступеня, медалями; Почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР, Верховної Ради України.
      Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 6 монографій, присвячених проблемам соціально-економічного розвитку країни, становленню ринкової економіки, регіональної політики, формуванню і виконанню державного бюджету, ролі виконавчих і законодавчих органів у цьому процесі: "Украину возродят регионы" (1995), "Украинское Причерноморье: потенциальные возможности и перспективы развития" (1996), "Регионы Украины – проблемы развития" (1997), "Покаяние?!" (1997), "Основи економічної теорії" (2000), "Основи єдиної системи державного фінансового контролю в Україні" (2006), "Пятилетки независимости: Экономические эссе" (2007) тощо.
      4 липня 2010 року у Києві на Набережному шосе біля Наводницького парку на честь Героя посаджено алею та встановлено пам'ятний камінь.