Сольчаник Богдан Зіновійович
(25.07.1985 – 20.02.2014)
 

Сольчаник Богдан Зіновійович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 890/2014 від 21.11.2014)

Пам'ятники

орден Золота Зірка

      Народився 25 липня 1985 року у місті Старий Самбір Львівської області. У 2002-2006 роках навчався на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, де здобув освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра історії; у 2006-2008 роках – у Міждисциплінарному центрі магістерських програм з соціології та культурології Львівського національного університету імені Івана Франка, де здобув освітньо-кваліфікаційний рівень магістра соціології.
      У 2004-2008 роках додатково навчався у Міжінституційних індивідуальних гуманітарних студіях (МІГуС) Львівського національного університету імені Івана Франка, Українського католицького університету і Варшавського університету. 21-28 вересня 2008 року проходив навчання у Вільнюській літній школі для студентів-докторантів "Challenges of Democracy in Post-Communist Europe: Social Tolerance" (Mykolo Romerio universitetas, Вільнюс, Литва). У 2008-2012 роках брав участь у докторській програмі Graduate School for Social Research Польської академії наук у Варшаві; з 2013 року готував до захисту при Варшавському університеті дисертацію на тему "Виборчі практики в малому західноукраїнському місті. 1965-2006 роки".
      У 2006-2007 роках був кількаразовим стипендіатом фундації "Academia Artes Liberales" (Варшава). У 2007-2008 роках – кількаразовим стипендіатом Міністерства національної освіти Республіки Польща. У 2008-2012 роках отримував грант для навчання по докторській програмі від Higher Education Support Program (HESP).
      1 жовтня 2004 року приймав участь у науково-практичній конференції "Адміністративний ресурс у виборчій кампанії" у Львові, де був представником і дискутантом від Громадянської кампанії "Пора!". 10 жовтня 2006 року – у науковій конференції студентів історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, де виступив з доповіддю: "Типологія українських політичних партій Східної Галичини 1921-1939 роки". 19-20 травня 2007 року – у І-му Львівському соціологічному форумі, де виступив з доповіддю: "Посткомуністичні трансформації у Центрально-Східній Європі: вплив початкового етапу реформування". 28 травня 2010 року – у IV-му Львівському соціологічному форумі, де виступив з доповіддю: "Новий інституційний підхід до вивчення посткомуністичних суспільств: Дослідницький проект". 27 травня 2011 року – у V-му Львівському соціологічному форумі, де виступив з доповіддю: "Методологія вивчення локальної системи політичної влади: презентація та аналіз напрацювань польських соціологів Вініц'юша Нароєка та Яцка Тарвковського".
      Працював викладачем на кафедрі нової та новітньої історії України Українського католицького університету у Львові. Був активістом Громадянської мережі ОПОРА. Вважав, що саме громада, її місцева самоорганізація у малих селах і містечках, має стати рушійною силою для розвитку країни. Відтак, він брав активну участь у громадських рухах. У 2004 році був активним учасником Помаранчевої революції та одним із найактивніших учасників Громадянської кампанії "Пора!", виводив студентів на площі Львова. Влітку 2013 року ініціював проведення під львівським обласним управлінням міліції акції солідарності з мешканцями Врадіївки, що повстали проти міліцейського свавілля.
      Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ'ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя.
      Взимку 2013-2014 років кілька разів приїздив на Майдан Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. 19 лютого 2014 року приїхав на Майдан у четвертий і останній раз. 20 лютого 2014 року загинув на вулиці Інститутській внаслідок вогнепального поранення, куля снайпера влучила йому у шию, у сонну артерію. Похований у місті Старий Самбір Львівської області.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Богдану Зіновійовичу Сольчанику посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Автор збірки віршів "Кухні мого покоління", збірка складається з трьох тематичних розділів: особистої, суспільної та любовної лірики, написаної у період з 2002 по 2013 рік.
      Ім'я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на вулиці Інститутській.