Ткачук Василь Михайлович
(10.12.1933 – 08.05.2015)
 

Ткачук Василь Михайлович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 46/2002 від 19.01.2002)
ГЕРОЙ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ
(Указ Президії Верховної Ради СРСР від 04.03.1982)

орден Держава

медаль Серп і Молот

      Народився 10 грудня 1933 року в селі Королівка Коломийського повіту Станіславського воєводства Польщі, нині – Коломийського району Івано-Франківської області, у селянській родині. У 1970 році закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу за фахом інженер; потім – Львівський політехнічний інститут за фахом економіст.
      У 1950-1952 роках – учень слюсаря, газозварник паровозного депо станції "Коломия" Львівської залізниці. У 1952-1956 роках проходив службу на Балтійському флоті. У 1956-1968 роках – механік, завідуючий виробництва, директор Підгайчиківського спиртзаводу. В.М. Ткачук вивів завод із збиткових у передові, газифікував його, до нього він працював на вугіллі; проклав комунікації.
      У 1968-1987 роках – голова колгоспу "Прапор комунізму" села Підгайчики Коломийського району. На початку 1980-х років у великому, як для Галичини, очолюваному ним господарстві спромоглися зібрати по 56 центнерів зернових із гектара. Крім того, він уперше в Україні почав упроваджувати нові – так звані колійні – технології обробітку сільгоспугідь. Під його керівництвом відсталий колгосп став одним з найуспішніших сільськогосподарських підприємств з новітніми технологіями і найкращими досягненнями, що зробило його школою передового досвіду не тільки для аграріїв України, а й інших республік.
      З 1987 року (з перервою у 1992 році) – голова правління, голова спостережної ради агрофірми "Прут", яка була створена ним як багатогалузеве підприємство агропромислового комплексу і стала одним з передових господарств Івано-Франківської області. Протягом більше двадцяти років агрофірма "Прут" досягає стабільних, високих виробничих показників по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції, по виробництву промислової продукції, роздрібної торгівлі, будівництву і наданню послуг населенню.
      Виробнича структура агрофірми багатогалузева. До її складу входять: м'ясопереробний цех; кондитерський цех; торгова мережа, яка налічує 10 торгових точок і дві точки громадського харчування; виробничі цехи; відділ заготівлі сільськогосподарської продукції; фруктовий сад; цех сухофруктів. Агрофірма обслуговує значну кількість бюджетних установ та організацій по забезпеченню продовольчими товарами (по результатах тендерних торгів).
      Кондитерський цех "Колосок" агрофірми "Прут" по випуску на добу 1 тонни хлібобулочних та кондитерських виробів працює з 1989 року. В цеху працює понад 20 чоловік. Агрофірма виготовляє хліб в асортименті, здобу та булочні вироби, кондитерські вироби: тістечка, печиво, торти (в асортименті) на різні смаки. Цех приймає замовлення на виготовлення весільних калачів, тортів та короваї для святкування урочистих подій. Продукція виготовляється з натуральної сировини без використання хімічних добавок, без ГМО.
      М'ясопереробний цех МК-21, був збудований австрійською фірмою "Інтер-Консульт", відкритий 25 жовтня 1995 року. М'ясопереробний комплекс являється основним виробничим підрозділом агрофірми "Прут". Виробнича потужність цеху – 5 тонн ковбасних виробів у зміну. Виробництво ковбасних та м'ясних виробів у цеху базується на впровадженні сучасних інтенсивних технологій з використанням прогресивного обладнання. В результаті чого в цеху виготовляється і упаковується 50 видів ковбасних та м'ясних виробів на рівні вимог європейських стандартів. Асортимент продукції постійно поновлюється .Персонал цеху – висококваліфіковані працівники з відповідними професійними навиками. Продукція, яка виготовляється в цеху, реалізується у власній торговій мережі, а також іншим організаціям, установам та приватним підприємствам в західному регіоні.
      В агрофірмі "Прут" є виробничі цехи, а саме: пилорама, столярний цех та цех тротуарної плитки. Виробництво в даних цехах базується на сучасних технологіях, а промислова продукція реалізується населенню, а також забезпечує матеріалами будівельні об'єкти агрофірми. Введено в експлуатацію цех по виробництву сухофруктів потужністю 480 тонн в місяць.
      Фруктовий сад агрофірми "Прут" знаходиться у селі Матієвці Коломийського району Івано-Франківської області. Займає площу 30 гектар. Наявність різних сортів фруктових насаджень (яблунь, груш, слив) дає можливість отримувати різноманітну продукцію. Крім того в саду є насадження чорної смородини, афин. Продукція, яка вирощується в саду високої якості, характеризується високими поживними та смаковими властивостями, а також користується попитом у споживачів. На території фруктового саду, введено в експлуатацію цех по виробництву сухофруктів.
      Протягом понад двох десятків років агрофірма "Прут" досягає високих стабільних виробничих показників, виробнича структура якої багатогалузева. Відділ заготівлі та переробки сільськогосподарської продукції в спеціально обладнаних пунктах займається заготівлею овочів та фруктів як від фізичних, так і від юридичних осіб. В наявності є спеціалізовані транспортні засоби, а для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції відповідно обладнані складські приміщення, овочесховища та виробничі потужності. Протягом багатьох років агрофірма забезпечує продуктами харчування як власного виробництва так і заготовленою та переробленою сільськогосподарською продукцією установи управління охорони здоров'я та установи управління освіти облдержадміністрації Івано-Франківської області.
      Депутат Верховної Ради СРСР (1985-1989), народний депутат СРСР (1989-1991) від Івано-Франківського територіального виборчого округу № 47. З 29 лютого по 8 грудня 1992 року – Міністр сільського господарства і продовольства України. Член президії Національної ради Конгресу української інтелігенції, голова комісії з питань економічного розвитку, національного підприємництва і фермерства. Один із засновників і почесний член Товариства "Просвіта" імені Т.Г. Шевченка.
      29 березня 1998 року обраний депутатом Верховної Ради України ІІІ скликання від виборчого округу № 86 (Івано-Франківська область). 12 травня 1998 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції НДП (05.1998-12.1999), член групи "Відродження регіонів" (12.1999-04.2001), член фракції Партії "Демократичний союз" (09-10.04.2001), член групи "Регіони України" (04-11.2001), член фракції "Регіони України" (з 11.2001). Секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з 07.1998). Склав свої депутатські повноваження 14 травня 2002 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІІІ скликання.
      Депутат Івано-Франківської обласної ради (2002-2006).

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 46/2002 від 19 січня 2002 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку сільського господарства, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність народному депутату України, голові спостережної ради агрофірми "Прут" Коломийського району Івано-Франківської області Василю Михайловичу Ткачуку присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Помер 8 травня 2015 року. Похований у селі Королівка Коломийського району Івано-Франківської області.
      Указом Президії Верховної Ради СРСР № 6664-X від 4 березня 1982 року за досягнення високих результатів і трудовий героїзм, проявлений у виконанні планів і соціалістичних зобов'язань по збільшенню виробництва і продажу державі сільськогосподарських продуктів у 1981 році голові колгоспу "Прапор комунізму" Коломийського району Івано-Франківської області Василю Михайловичу Ткачуку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі "Серп і молот".
      Почесний член Української аграрної академії (УАА, 07.2003). Заслужений працівник сільського господарства УРСР (1978). Нагороджений двома орденами Леніна (1976, 04.03.1982), орденом Трудового Червоного Прапора (1972); орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (01.11.2000, за вагомий особистий внесок у відновлення пам'яток архітектури і об'єктів соціально-культурного призначення міста Коломиї Івано-Франківської області, високий професіоналізм), ювілейною медаллю "20 років незалежності України" (19.08.2011, за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний та культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки та багаторічну сумлінну працю); орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня (УПЦ, 1999).