Ушневич Олег Михайлович
(20.06.1982 – 20.02.2014)
 

Ушневич Олег Михайлович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 890/2014 від 21.11.2014)

орден Золота Зірка

      Народився 20 червня 1982 року у місті Дрогобич Львівської області у родині працівників дрогобицького нафтопереробного заводу. У 1985 році його мати померла під час пологів народивши йому братика. Навчався у Дрогобицькій середній школі № 14. Після закінчення школи закінчив вище професійне училище № 19 міста Дрогобича, а згодом Національний університет "Львівська політехніка". Після навчання працював у торговому центрі у Львові. Брав активну участь у Помаранчевій революції 2004 року. Протягом останніх років жив у місті Сколе Львівської області, багато їздив на заробітки за кордон – працював у Португалії, потім у Франції, але завжди залишався патріотом України – в його квартирі у Португалії з балкону висів жовто-блакитний прапор, наче частинка його Батьківщини там на чужині.
      Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ'ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя.
      Зі своєї чергової поїздки за кордон приїхав восени 2013 року і згодом планував знову повертатись назад, але відмовився від поїздки і натомість поїхав на Майдан Незалежності у Києві, де став активним учасником Революції гідності. Їздив у столицю протягом трьох місяців. В останній раз приїхав до Києва 18 лютого 2014 року.
      В ніч на 19 лютого 2014 року потрапив в самий епіцентр страшних подій, які відбувались на Майдані. Будучи сам пораненим, Олег Ушневич продовжував стояти на барикаді на вулиці Хрещатик з боку Європейської площі, прикривав собою поранених побратимів. Під час чергової спроби прорвати барикаду під ноги одного з активістів потрапила газова граната, від вибуху якої він на короткий час втратив свідомість, від коктейлю Молотова, кинутого бійцями "Беркуту", у нього загорілися штани. Олег Ушневич, який в цей час знаходився поряд, під кулями, без бронежилета витягнув побратима і не дав йому згоріти чи бути добитим бійцями "Беркуту". 20 лютого 2014 року загинув від вогнепального поранення, куля снайпера влучила йому у серце. Похований у місті Сколе Львівської області.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Олегу Михайловичу Ушневичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Ім'я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на вулиці Інститутській.