Вакарчук Іван Олександрович
(06.03.1947)
 

Вакарчук Іван Олександрович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 175/2007 від 05.03.2007)

орден Держава

      Народився 6 березня 1947 року у селі Старі Братушани Єдинецького району (Молдова). У 1965-1970 роках навчався у Львівському університет імені І.Франка на фізичному факультеті; кандидатська дисертація "Застосування методу зміщень і колективних змінних до дослідження системи взаємодійних бозе-частинок в околі абсолютного нуля" (Інститут теоретичної фізики АНУ, 1973); докторська дисертація "Мікроскопічна теорія бозе-рідини" (Інститут теоретичної фізики АНУ, 1980).
      З жовтня 1970 року – аспірант відділу статистичної теорії конденсованого стану, з листопада 1973 року – молодший науковий працівник, з липня 1978 року – старший науковий працівник Львівського відділу Інституту теоретичної фізики АНУ. З серпня 1980 року – завідуючий відділу квантової статистики Львівського відділу статистичної теорії конденсованого стану Інституту теоретичної фізики АНУ. З вересня 1984 року – професор, з січня 1985 року – завідуючий катедри теоретичної фізики, з 13 листопада 1990 року – ректор Львівського державного університету імені І.Франка. Переобраний на цю посаду у 2001 році. У 1989-1991 роках – народний депутат СРСР від територіального виборчого округу № 486 (Львівська область); член Комітету Верховної Ради СРСР з науки; входив до складу Міжрегіональної депутатської групи.
      Голова Ради ректорів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації Львівського регіону. Голова спеціалізованої вченої ради з захисту дисертацій. Віце-президент Спілки ректорів вищих навчальних закладів України. Член редколегії теоретичної і науково-методичної часопису "Вища освіта України". Президент Обласної малої академії наук (з 1991). Голова Львівської обласної Ради миру. Член Українського фізичного товариства, президент товариства (2001-2004). Дійсний член НТШ. Член Ради з питань науки та науково-технічних політики при Президентові України (з 03.1996). У 1999 році – довірена особа кандидата у Президенти України Л.Д. Кучми у територіальному виборчому окрузі. Засновник і головний редактор "Журналу фізичних досліджень" та науково-популярного журналу "Світ фізики" (з 1996); член Комісії державних нагород і геральдики (з 04.2005); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (19.04.2006-18.06.2010).

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 175/2007 від 5 березня 2007 року за визначні особисті заслуги в розвитку вітчизняної освіти і науки, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність, вагомий внесок в утвердження незалежної Української держави ректору Львівського національного університету імені Івана Франка, доктору фізико-математичних наук, професору Івану Олександровичу Вакарчуку присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      З 18 грудня 2007 по 11 березня 2010 року – Міністр освіти і науки України. Навесні 2010 року повернувся на посаду ректора Львівського державного університету імені І.Франка.
      Доктор фізико-математичних наук, професор. Почесний доктор Краківської педагогічної академії імені Комісії Едукації Народової (2002).
      Заслужений діяч науки і техніки України (27.08.2006, за вагомий особистий внесок в увічнення пам'яті Івана Франка). Лауреат Державний премії України в галузі науки і техніки (05.12.2000, за підручник "Квантова механіка". – Л.: Львівський держуніверситет ім. І. Франка, 1998). Лауреат премії імені М.П. Барабашова НАНУ (2004). Нагороджений Грамотою Президії АНУ (1977, 1981), знаком "Відмінник народної освіти УРСР" (1983); орденом "За заслуги" II ступеня (16.02.2005, за вагомий особистий внесок у захист демократії, єдності, соборності і незалежності України, відстоювання ідеалів свободи і прав людини, активну громадянську позицію), Почесною відзнакою Президента України (орден "За заслуги" ІІІ ступеня, 22.08.1996, за визначні досягнення у праці, що сприяють економічному, науково-технічному і соціально-культурному розвиткові України, зміцненню її державності і міжнародного авторитету, та з нагоди п'ятої річниці незалежності України), Почесною грамотою Верховної Ради України (2006). Звання "Народний посол України".
      Автор понад 240 наукових праць, зокрема книг: "Лекції з загальної теорії відносності" (1990), "Квантова механіка" (1998, 2004), "Вступ до проблеми багатьох тіл" (1999), "Теорія зоряних спектрів" (2003).