Якубов Февзі Якубович
(10.11.1937)
 

Якубов Февзі Якубович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 1166/2004 від 04.10.2004)

орден Держава

      Народився 10 листопада 1937 року в селі Курман-Аджі Чорноморського району Криму у родині колгоспників. У 1944 році разом з родиною був депортований до Узбекистану. У 1956 році закінчив школу з золотою медаллю. У 1956-1961 роках навчався на механічному факультеті Ташкентського політехнічного інституту за фахом інженер-механік, спеціальність "Технологія машинобудування".
      У 1961-1963 роках – викладач, у 1963-1966 роках – аспірант, у 1966-1969 роках – старший викладач, у 1969-1975 роках – доцент, у 1975-1993 роках – завідуючий катедри технології машинобудування Ташкентського політехнічного інституту. У 1984 році захистив докторську дисертацію на тему: "Шляхи підвищення стійкості металорізальних інструментів на основі аналізу термодинаміки контактних процесів". З 1993 року – ректор Кримського державного інженерно-педагогічного університету, завідуючий катедри технології машинобудування.
      Університет здійснює підготовку кадрів з освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр", "спеціаліст", "магістр" з 25 спеціальностей педагогічного, економічного, інженерно-технічного, філологічного, мистецтвознавчого напрямів. В університеті навчається 7 тисяч студентів і аспірантів, працює більше 500 висококваліфікованих науково-педагогічних працівників, у тому числі 36 докторів наук і 180 кандидатів наук. Університет став одним із центрів відродження кримськотатарської культури та гармонізації міжнаціональних відносин у Криму. Він відіграє велику роль у процесі інтеграції кримських татар та інших репатріантів в українське суспільство, оскільки сприяє забезпеченню освітньої рівності націй, впровадженню в економіку, соціальну сферу Криму нових кадрів, їх культури і традицій, зміцненню стабільності, становленню громадянського суспільства. Університет став не лише освітнім, а й культурним центром Криму. Щотижня в ньому проходять творчі зустрічі, наукові конференції, фестивалі народів Криму, триває напружена наукова, навчальна, дослідницька робота. Однак вуз замислювався не суто національним, він відкрив двері для всіх молодих кримчан. З самого початку навчального процесу тут був закладений принцип взаємозбагачення культур, спрямований на позитивні мотивації співіснування людей різних національностей в поліетнічному суспільстві. Університет є одним з основних центрів, що сприяють інтеграції та етносоціальному відродженню депортованого народу на базі поєднання тюркської та слов'янської культур. Вуз не лише цілеспрямовано вирішує проблему підготовки вчителів для шкіл і класів з українською та кримськотатарською мовами навчання, тут на власній науковій базі самотужки підготували і видали понад два десятки необхідних підручників і навчально-методичних посібників.

      Указом Президента України Леоніда Кучми № 1166/2004 від 4 жовтня 2004 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку національної освіти, підготовку висококваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну і наукову діяльність ректору Кримського державного інженерно-педагогічного університету, доктору технічних наук, професору Февзі Якубовичу Якубову присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      У 1999 році – довірена особа кандидата на пост Президента України Л.Д. Кучми, у 2004 році – В.Ф. Януковича в територіальному виборчому окрузі № 1.
      Член Ради з технології машинобудування Державного Комітету з науки і техніки СРСР (1986-1991). Член експертної ради Вищої атестаційної комісії (ВАК) України з загального машинобудування. Член Комітету Національної премій України імені Т.Г. Шевченка (з 11.2005).
      Доктор технічних наук (1984), професор (1985). Академік Академії наук вищої школи України (АНВШУ, 1997). Дійсний член Кримської Академії наук (1994).
      Заслужений діяч науки Узбекистану (1989). Заслужений працівник народної освіти України (13.05.1997, за вагомий особистий внесок у розвиток наукових досліджень, підготовку висококваліфікованих фахівців). Лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченка (2005). Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Узбецької РСР (1956, 1970, 1979).
      Автор та співавтор понад 200 наукових праць, зокрема монографій: "Энергетические соотношения процесса механической обработки" (1985), "Структурно-энергетические аспекты упрочнения и повышения стойкости режущего инструмента" (2005), навчального посібника "Проектирование и производство металлорежущего инструмента" (1984). Має 12 авторських свідоцтв на відкриття машинобудівних технологій, під його керівництвом підготовлено до наукової роботи близько 30 молодих вчених.