Зубець Михайло Васильович
(07.04.1938 – 07.01.2014)
 

Зубець Михайло Васильович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 1063/2009 від 16.12.2009)

орден Держава

      Народився 7 квітня 1938 року у селі Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області. З вересня 1955 по вересень 1956 року навчався у Київському технічному училищі № 1. Свій трудовий шлях розпочав 17-річним юнаком, працюючи токарем на Київському заводі порційних автоматів імені Дзержинського. У 1957-1962 роках навчався на зоотехнічному факультеті Української сільськогосподарської академії.
      З серпня 1962 року – старший зоотехнік-селекціонер Прилуцької державної племінної станції Міністерства сільського господарства УРСР. З червня 1963 року – зоотехнік-селекціонер, з липня 1965 року – головний зоотехнік державного племінного заводу "Тростянець" села Тростянець Чернігівської області. З січня 1972 року – головний зоотехнік відділу з племінної справи, з червня 1972 року – заступник начальника відділу, з жовтня 1973 року – начальник відділу з племінної справи – заступник начальника Головного управління тваринництва, з лютого 1978 року – начальник управління м'ясного скотарства, з вересня 1980 року – начальник Головного управління сільськогосподарської науки, з грудня 1983 року – заступник Міністра, з липня 1984 року – начальник Головного управління сільськогосподарської науки, пропаганди і впровадження Міністерства сільського господарства УРСР. З січня 1986 року – начальник Головного управління виробничої перевірки, пропаганди і впровадження науково-технічних досягнень, з травня 1987 року – начальник Головного управління науково-технічного прогресу в галузях агропромислового комплексу Держагропрому УРСР. З січня 1990 року – заступник голови Президії Південного відділення ВАСГНІЛ. З січня 1991 року – віце-президент Української академії аграрних наук. З березня 1996 по липень 1997 року – Віце-прем'єр-міністр України з питань агропромислового комплексу; з квітня по липень 1997 року – Міністр сільського господарства і продовольства України.
      Як вченого його завжди цікавило широке коло проблем тваринництва, проте найбільше творчих зусиль, які увінчалися вагомими науковими і практичними досягненнями, він віддав улюбленій справі – племінному скотарству. Ідея створення українських порід великої рогатої худоби стає змістом наукового життя М.В. Зубця. Він уперше в колишньому СРСР на нових концептуально-методологічних засадах розробив теорію породи. Особливо вагомий його внесок у розроблення теоретичних основ чистопородного розведення і схрещування великої рогатої худоби, формування та оцінювання спадкових якостей племінних тварин.
      Розв'язанню цих проблем було присвячено його дисертаційні роботи. У 1974 році захистив у Харківському зооветеринарному інституті кандидатську дисертацію на тему "Обґрунтування підбору в заводській череді великої рогатої худоби (за матеріалами племінного заводу симентальської худоби "Тростянець")". У 1990 році захистив у Ленінградському науково-дослідному інституті розведення та генетики сільськогосподарських тварин докторську дисертацію на тему "Методи використання генофонду симентальської породи при чистопорідному розведенні та схрещуванні".
      У своїх наукових працях вчений розвинув теоретичні та практичні аспекти породоутворювального процесу в молочному і м'ясному скотарстві, висунув принципово нову гіпотезу генези порід, став визнаним лідером наукових досліджень із проблем генетики, селекції та біотехнології у тваринництві. Розробив оригінальну методику створення нових високопродуктивних заводських ліній великої рогатої худоби. Він співавтор виведення українських червоно- та чорно-рябої молочних, української та волинської м'ясних порід худоби, а також поліської м'ясної породи.
      Член Колегії з питань економічної політики Державної думи України (03-10.1992). Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (07-08.1997). Член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (11.1997-02.1999). Член Комісії з питань аграрної політики при Президентові України (02.1999-11.2001). Член Ради з питань інтелектуальної власності та трансферу технологій (10.1999-03.2000). Член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з 03.2000). Член Комісії з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів (з 08.2001). Член Національної ради зі сталого розвитку України (з 05.2003). Член урядового комітету з реформування аграрного сектора (з 06.2003). Позаштатний радник Президента України (02.1998-01.2000). Член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 03.1997). Член президії Вищої атестаційної комісії України (з 11.1998). Член Президії Національної академії наук України (з 12.1998). Голова спостережної ради НАК "Украгролізинг" (з 04.2001). Голова спостережної ради ЗАТ "Укрпиво" (з 09.2001). Був членом Комісії Президента України з питань науки. Член Аграрної партії України (1996-2004), голова Аграрної партії України (11.1996-03.1997), заступник голови Аграрної партії України (05.1999-2003). Голова Аграрної партії України (з 2006).
      У 1998 році балотувався до Верховної Ради України від Аграрної партії України (№ 30 у виборчому списку), але партія до парламенту не пройшла.
      31 березня 2002 року обраний депутатом Верховної Ради України ІV скликання від блоку "За єдину Україну!" (№ 15 у виборчому списку). 14 травня 2002 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції "Єдина Україна" (05-06.2002), член фракції АПУ (06-07.2002), член групи "Демократичні ініціативи" (07.2002-09.2003), позафракційний (09-10.2003), член групи "Народовладдя" (10.2003-05.2004), член групи "Демократичні ініціативи Народовладдя" (14-21.05.2004), член групи "Союз" (05.2004-05.2005), член фракції Блоку Ю. Тимошенко (з 05.2005). Член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з 06.2002). Заступник члена Постійної делегації в міжпарламентській організації "Постійна делегація у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі". Член групи з міжпарламентських зв'язків з Сполученими Штатами Америки, з Російською Федерацією. Склав свої депутатські повноваження 25 травня 2006 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України ІV скликання.
      26 березня 2006 року обраний депутатом Верховної Ради України V скликання від Блоку Юлії Тимошенко (№ 59 у виборчому списку). 25 травня 2006 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції "Блоку Юлії Тимошенко" (05-07.2006). Голова підкомітету з питань науки Комітету Верховної Ради України з питань науки i освіти. Член групи з міжпарламентських зв'язків з Арабською Республікою Єгипет, з Чеською Республікою, з Польською Республікою, з Японією. Склав свої депутатські повноваження 23 листопада 2007 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України V скликання.
      30 вересня 2007 року обраний депутатом Верховної Ради України VІ скликання від Партії регіонів (№ 174 у виборчому списку). 23 листопада 2007 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Голова підкомітету з питань науки Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Склав свої депутатські повноваження 12 грудня 2012 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України VІ скликання.
      У сфері законодавчої влади активно проводив політику, спрямовану на запобігання руйнуванню матеріально-технічної бази і соціальної сфери села; на розроблення механізмів стимулювання ефективного використання землі та формування правової бази земельних відносин; на створення нових організаційно-правових форм господарювання на селі, віддаючи перевагу створенню великих господарств на кооперативній основі, здатних використовувати потужну техніку, прогресивні технології і витримувати конкуренцію в ринкових умовах. Автор двадцяти законопроектів із питань аграрної політики та виробництва.
      З 28 березня 1996 року – Президент Української академії аграрних наук. На цій посаді М.В. Зубець проявив великі організаторські здібності. В умовах економічної і соціально-політичної нестабільності згуртував зусилля інтелектуальної еліти, вчених-аграріїв і мобілізував їх на збереження наукового потенціалу академії для зміцнення аграрного сектору економіки держави. За ці роки вперше на базі створених наукових центрів при академічних інститутах і регіональних центрах наукового забезпечення агропромислового виробництва на місцях відпрацьовано, апробовано ефективну систему впровадження наукових розробок. Завдяки вдосконаленню структури академії та підтримці Світового банку і Міжнародного центру з національних систем сільськогосподарських досліджень ISNAR розширено міжнародні зв'язки її наукових установ. Стабільно розвиваються взаємовигідні зв'язки з вітчизняними міністерствами і відомствами, фінансовими організаціями, Національною академією наук України, галузевими академіями наук та їхніми науково-дослідними установами. М.В. Зубець приділяв велику увагу оптимізації мережі науково-дослідних установ з урахуванням регіональних особливостей розвитку АПК, зміцненню зв'язків науки з виробництвом.

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 1063/2009 від 16 грудня 2009 року за визначний особистий внесок у розвиток вітчизняної аграрної науки, активну громадську та політичну діяльність, багаторічну самовіддану працю з підвищення ефективності агропромислового виробництва президенту Української академії аграрних наук, академіку УААН Михайлу Васильовичу Зубцю присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      З 2011 року – Почесний президент Національної академії аграрних наук України.
      Помер 7 січня 2014 року. Похований на кладовищі селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області.
      Доктор сільськогосподарських наук (1990), професор (1991), академік Української академії аграрних наук (Відділення ветеринарної медицини, розведення та селекція, 12.1990). Іноземний член Російської академії сільськогосподарських наук (1997), Академії аграрних наук Республіки Білорусь (1993).
      Заслужений діяч науки і техніки України (03.10.1996, за вагомий внесок в удосконалення існуючих та виведення нових порід сільськогосподарських тварин, плідну наукову діяльність). Лауреат Першої премії Української академії аграрних наук (1995), Державної премії України в галузі науки і техніки (31.12.1993, за розроблення методів та виведення української червоно-рябої молочної породи, 01.12.1999, за цикл наукових праць з теорії породоутворення у тваринництві), премії імені В. Юр'єва Національної академії наук України (1997).
      Нагороджений радянськими нагородами: двома орденами "Знак Пошани" (1971, 1976), медаллю "За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна" (1970), медаллю "В пам'ять 1500-річчя Києва" (1982), медаллю "Ветеран праці (1983); українськими нагородами: орденом князя Ярослава Мудрого IV (25.10.2004, за визначні особисті заслуги перед Україною в галузі державного будівництва. плідну законотворчу та активну громадсько-політичну діяльність) та V (03.04.1998, за визначні досягнення в галузі селекції і розведення сільськогосподарських тварин, плідну наукову діяльність) ступеня; нагородою Російської Федерації "Орден Пошани" (06.03.2012, за великий внесок у розвиток двостороннього російсько-українського співробітництва у галузі сільськогосподарської науки). Відзначений церковними нагородами: орденом рівноапостольного князя Володимира І, ІІ та ІІІ ступеня.
      Автор та співавтор близько 500 наукових праць, зокрема книг: "Перевод сельского хозяйства на передовые рубежи научно-технического прогресса" (1986), "Підвищення м'ясної продуктивності великої рогатої худоби" (1988, співавтор), "Преобразование генофонда пород" (1990), "М'ясне скотарство" (1991, співавтор), "Довідник по м'ясному скотарству" (1994, співавтор), "Довідник зооінженерних термінів" (1995, співавтор), "Племінна робота" (1995, співавтор), "Генетика, селекция и биотехнология в скотоводстве" (1997, співавтор), "Племінні ресурси України" (1998, співавтор), "Вчені-селекціонери у тваринництві" (книга 1, 1997, співавтор), "Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України" (1999), збірник "Вибрані твори" (2003) тощо.
      Тесть Героя України Юрія Мельника.

Зубець Михайло Васильович. Кладовище селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області